У XXI ст. водій не повинен остерігатися поліціянтів, що ховаються в кущах і ціляться в них «фенами». Тепер відстежувати дорожніх порушників їм допомагають пристрої моніторингу. Все частіше саме вони виручають службовців. Проте й ці пристрої не ідеальні.

Головна інспекція дорожнього транспорту (ГІДТ)
Всі стаціонарні реєструвальні пристрої, які зараз діють на території Польщі, знаходяться під контролем Головної інспекції дорожнього транспорту. ГІДТ утворили у 2001 р. Одне з її завдань – виписування штрафів за порушення, зафіксовані пристроями. Коли 1 січня 2016 р. у гмінних і міських поліціянтів відібрали право використовувати фоторадари (як стаціонарні, так і переносні), здавалося, що ці пристрої мали б перейти під опіку ГІДТ.

Однак цього не передбачав закон. Крім того, ГІДТ використовує систему контролю CANARD, а пристрої гмінної та міської поліції з нею не компатибільні. На те, щоб узгодити їх із системою CANARD, грошей, звісно, не було.

Зараз ГІДТ веде нагляд за 400 пристроями, зокрема за пристроями вимірювання швидкості руху та реєстрації проїзду на червоне світло.

Стаціонарні фоторадари
Усі фоторадари на польських дорогах мають бути маркованими. За кількасот метрів перед місцем вимірювання знаходиться відповідний дорожній знак D-51 (написи «Kontrola prędkości» та «Fotoradar» на синьому фоні із зображенням символічного фотоапарату та хвиль – МІ). Стійка фоторадару повинна бути жовтою, щоби його можна було помітити здалеку. Якщо конструкція стійки це дозволяє, фоторадар може зробити також знімок заду автомобіля. Зараз фоторадари мають запрограмований допуск 10 км/год. Тобто перевищення швидкості на 10 км/год і менше не реєструють.

Інакше виглядає ситуація при фіксуванні водіїв, які їдуть на червоне світло. Ці пристрої необов’язково мають бути маркованими. Водій може і не знати, що такі пристрої взагалі є на дорозі.

Вимірювання швидкості руху на ділянках дороги
У 2015 р. вперше запровадили вимірювання швидкості руху на ділянках трас. Після випробувань почали встановлювати чергові пристрої. Зараз на території Польщі – приблизно 30 населених пунктів, оснащених такими приладами. Так, як і у випадку звичайних фоторадарів, вони позначаються дорожнім знаком D-51, доповненим даними про те, наскільки довга ділянка вимірювання. Ці пристрої також мають допуск 10 км/год.

Поліція досі затримує
Зростання кількості пристроїв не означає того, що поліціянти вже не затримують порушників. Досі можна натрапити на поліціянтів на узбіччях, «озброєних» ручними фоторадарами.

Проте найбільший жах для водіїв – ніяк не помічені поліцейські автомобілі, оснащені відеореєстраторами. Не допомагає навіть Інтернет, де можна знайти список (лише деяких, звісно) реєстраційних номерів і марок таких поліцейських автомобілів. Адже під час руху мало хто зосереджується на номері чи марці автомобіля, який за ним їде. Зазвичай, водії схоплюються запізно, і службовці їх затримують.

Юридичні колізії
Кожна форма виявлення порушників на дорогах викликає певні юридичні сумніви, тож водії часто шукають способу викрутитися від сплати штрафу. Перший приклад – формуляр, який ГІДТ надсилає власнику автомобіля, який здійснив порушення. Цей формуляр незаконний (!). Конституційний трибунал дійшов висновку, що розпорядження про збирання та доступ до особистої інформації не відповідає основному закону.

Наступна ситуація – перетин лінії P-14 (лінія з білих прямокутників, яка показує місце зупинки автомобіля на перехресті, перед пішохідним переходом або світлофором – МІ), який часто кваліфікують як проїзд на червоне світло. Лінія P-14 не місце обов’язкової зупинки, а місце зупинки за певних обставин. І перетнути таку лінію жодною мірою не є порушенням.

Водії часто нарікають на вимірювання, зроблені фоторадарами типу Iskra-1 та UltraLyte LTI 20–20. Ці пристрої не задовольняють вимоги Міністерства юстиції. Передусім, вони не фіксують порушення. Тож, якщо справа потрапить до суду, ці дані не можуть бути доказом провини водія. В такій ситуації маємо лише свідчення поліціянта, тобто слово проти слова.

Навіть відеореєстратори не ідеальні. Може, про це не всі знають, але швидкість, яка виводиться на моніторі, – це швидкість поліцейського автомобіля (!), а не автомобіля, що їде спереду. Щоби виміри були більш-менш точними, поліціянти повинні певний час їхати з такою ж швидкістю, що й водій перед ними. На жаль, це створює широке поле для зловживань.

Джерело: polskatimes.pl