Польські компанії дедалі обережніше підходять до режиму дистанційного виконання роботи.
Після кількох років інтенсивного тестування гнучких моделей зайнятості керівництво фірм сьогодні зосереджується на ефективності, комунікації та стабільності робочих процесів. За даними нового дослідження компанії Grant Thornton, у 2026 р. віддалена робота буде важливим елементом ринку праці, але компанії починають підходити до неї прагматично.
Частка компаній, які дають можливість офісним працівникам працювати дистанційно, за рік зменшилася на 7 %, а порівняно з 2024 р. – на 16 %. Сьогодні таку можливість пропонують 55 % опитаних підприємств. Водночас зберігається висока частка компаній, які взагалі не допускають форми роботи з дому, – це 36 % фірм.
Дослідження показує зростання невизначеності з боку керівників. 9 % респондентів визнали, що не мають повної інформації про те, в якій моделі фактично працюють їхні підлеглі. Це виразне зростання порівняно з попереднім роком, коли лише 1 % опитаних не мав такої інформації.
Там, де віддалена робота була збережена, вона дедалі частіше набуває гібридної форми. Компанії помітно збільшують кількість днів, коли працівники мають проводити час в офісі. Частка організацій, що дають повну свободу у виборі режиму роботи, знизилася до 13 %, тоді як у попередні роки сягала понад 30 %.
Виразне зростання видно в категорії умовного режиму «4–10 днів в офісі на місяць» (зростання з 5 % до 18 %). Найбільший стрибок стосується компаній, що вимагають присутності на робочому місті протягом 10–15 днів на місяць. Частка таких компаній за рік зросла із 13 % до 27 %. Дедалі більше підприємств очікує, що працівники частіше працюватимуть в офісі, що на практиці означає обмеження віддаленої роботи до поодиноких днів.
Роботодавці називають кілька ключових причин зміни підходу. Найчастіше вони згадують проблеми з процесом обміну інформацією в команді (44 %) і зниження ефективності та якості роботи, що виконується дистанційно (33 %). Кожна четверта компанія звертає увагу на погіршення атмосфери й слабші зв’язки між працівниками.
Водночас виразно зменшилася кількість роботодавців, які пояснюють повернення до офісів очікуваннями самих працівників. Роком раніше такі причини вказували 25 % організацій, а сьогодні – лише 7 %. Для керівництва компаній дедалі більшого значення набуває цілісна організаційна культура та безпосередня співпраця між членами робочого колективу.
«Попри те, що дистанційна робота була врегульована в трудовому кодексі майже три роки тому, її належне впровадження й надалі залишається викликом», ‒ наголосила юридична радниця та партнерка в юридичній канцелярії Grant Thornton Йоланта Зажецька-Савицька.
Дистанційна робота принесла відчутні вигоди. Вона дала компаніям доступ до ширшого кола висококваліфікованих працівників і стала важливим елементом іміджу сучасного роботодавця.
Обмеження віддаленої роботи не минає без наслідків. Майже три чверті роботодавців, які планують зміни в цій сфері, зважають на ризик відходу частини працівників. Для 19 % компаній це суттєва загроза, а для ще 59 % ‒ невелика, але реальна. Це виразна зміна порівняно з попереднім роком, коли такий ризик вбачали 42 % роботодавців.
Керівництво компаній дедалі частіше свідомо балансує між покращенням операційної ефективності та ризиком втрати цінних працівників. Віддалена робота перестала сприйматися виключно як бонус, адже для багатьох працівників вона стала стандартом.
За даними звіту Grant Thornton, 65 % компаній не планують подальших змін у правилах виконання дистанційної роботи, хоч це помітно менше, ніж роком раніше (80 %). Інші організації й надалі тестують різні рішення, шукаючи оптимальну модель на наступні роки. Ба більше, 4 % компаній, які сьогодні пропонують режим home office, планують повністю ліквідувати віддалену роботу в 2026 р. Ще 16 % підприємств мають намір збільшити вимогу до присутності працівників в офісі.
