Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
За даними звіту «Міграція в Польщі», підготовленого Інститутом державних справ, компаніями Deloitte та Ipsos, оцінки частки іноземців серед усіх працівників у Польщі різняться і становлять від 6 % до 10 %. Наплив іноземців – це не лише більша кількість робочих рук в економіці, а й додаткові споживачі, що також впливає на зростання ВВП.
Cudzoziemcy na polskim rynku pracy. W tych branżach pracuje ich najwięcejhttps://t.co/nCciC4HVdr
— Forsal.pl (@forsalpl) June 8, 2026
Зниження чисельності зайнятих поляків, яке спостерігається вже три роки, компенсують саме іноземці. У 2023 р. кількість громадян Польщі, які сплачували податки до пенсійного фонду, зменшилася на 75 тис. У 2024 р. – на 59 тис., а за перші три квартали 2025 р. – майже на 90 тис. Попри це, кількість усіх застрахованих залишається стабільною, оскільки її компенсує зростання кількості іноземців.
Як зазначають автори звіту, іноземці мають вигіднішу з погляду економіки та державних фінансів вікову структуру, ніж громадяни Польщі. Мігранти, які працюють у Польщі, характеризувалися більшою часткою осіб віком до 40 років.
У віковій структурі застрахованих станом на кінець вересня 2025 р. 56 % іноземців були молодшими за 40 років, тоді як серед громадян Польщі таких було лише 41 %. Диспропорція на користь іноземців була найбільшою у вікових групах від 25 до 39 років, до яких належало 46 % іноземців проти 34 % громадян Польщі.
З іншого боку, найбільша диспропорція на користь громадян Польщі спостерігалася в найстарших вікових групах ‒ від 55 років, на які припадало лише 9 % іноземців. Дивлячись на ці статистичні дані, можна помітити, що іноземці омолоджують структуру працівників на польському ринку, компенсуючи дедалі менший рівень потрапляння на ринок праці молодих громадян Польщі.
Наприкінці 2024 р. кількість іноземців була найвищою, а їхня частка сягнула 25 % серед працівників у сфері адміністративних послуг і допоміжної діяльності. Цей сектор охоплює різноманітні види робіт із відносно низькими вимогами (наприклад, клінігнові послуги, охорона, робота на рецепції, прості офісні роботи, робота в колл-центрах, працевлаштування в агентствах зайнятості, туристичних бюро чи пунктах прокату).
Найбільшу частку іноземців мали такі галузі: готелі та громадське харчування (16 %), транспорт і логістика (14 %), будівництво (11 %), ІТ, медіа та телекомунікації (10 %).
Важливо, що в деяких секторах економіки частка іноземців є відносно низькою, хоча чисельно там працює багато з них. Це пояснюється тим, що в цих галузях також зайнято багато громадян Польщі. Прикладом такого сектора є промислова переробка, де іноземці становлять лише 7 %, однак у кількісному вимірі там працюють 195 тис. осіб. Як зазначають експерти, це друга за величиною кількість після сектора адмінпослуг і допоміжної діяльності. Подібна ситуація спостерігається в торгівлі, де іноземці становлять лише 4 %, однак у кількісному вимірі там працюють 88 тис. осіб, а це п’яте місце за чисельністю.
Водночас відносно небагато іноземців працює в державному управлінні та обороні, освіті, а також охороні здоров’я. У цих секторах істотним бар’єром є законодавчі вимоги.
Автори звіту зазначають, що іноземці становлять більшу частку працівників у регіональному розрізі, зокрема в західних воєводствах, Варшаві та навколишніх повітах, а також у низці інших воєводських міст.
Висока частка іноземців серед працівників у воєводських містах спостерігалася у Вроцлаві (16 %), Гожуві-Велькопольському (14 %), Щецині (14 %), Варшаві (13 %), Зеленій-Гурі (13 %), Познані (13 %), Ополі (12 %), Гданську (12 %), Кракові (12 %), Лодзі (11 %).