У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.

Відсутність диплома про вищу освіту сьогодні вже не закриває шлях до хорошої роботи.

На початку липня цьогорічні випускники польських шкіл дізналися результати випускних іспитів. Попередні дані Центральної екзаменаційної комісії свідчать, що в загальноосвітніх ліцеях іспит склали 85,9 % випускників, у технікумах – 71,3 %, а в професійних школах ІІ ступеня – 15,4 %. Серед останньої групи 28,4 % тих, хто складав іспит, зможуть пройти повторне тестування в серпні.

Для багатьох із них атестат про середню освіту є перепусткою до подальшого навчання або початку професійної кар’єри. За даними Головного статистичного управління Польщі, наприкінці 2025 р. в польських закладах вищої освіти навчалося понад 1,32 млн студентів, а у 2024–2025 навчальному році диплом про завершення навчання отримали 306,6 тис. осіб.

Хоч навчання у виші надалі залишається популярним вибором, дедалі частіше професійний розвиток і здобуття кваліфікації відбуваються поза межами традиційної системи освіти.

У Польщі люди без вищої освіти становлять понад половину всіх зайнятих. Із 17,238 млн економічно активних осіб у І кварталі 2026 р. 7,532 млн (44 %) мали вищу освіту.

Попри те, що завершення навчання у виші надалі відкриває шлях до багатьох професій, які потребують відповідної кваліфікації, воно не є єдиним способом будувати кар’єру. Диплом залишається обов’язковим, зокрема, для лікарів, юристів, психологів, державних службовців, багатьох інженерів і осіб, які обіймають керівні посади. Водночас ринок праці, що стрімко змінюється, дедалі чіткіше демонструє: в багатьох галузях практичні навички мають більше значення, ніж формальна освіта.

Розвиток штучного інтелекту та новітніх технологій спричиняє появу професій, для яких заклади вищої освіти лише розробляють навчальні програми. Як зазначає Всесвітній економічний форум, до таких професій належать, зокрема, фахівці з Big Data, інженери у сфері фінансових технологій (fintech), експерти зі штучного інтелекту та машинного навчання.

Прогнози свідчать, що до 2030 р. навички, пов’язані з аналізом даних і штучним інтелектом, будуть одними з найбільш затребуваних на ринку праці. Подібні зміни відбуваються й у сфері соціальних мереж та цифрового маркетингу. Дедалі частіше вирішальне значення при працевлаштуванні мають реалізовані проєкти, портфоліо, знання спеціалізованих інструментів і підтверджені практичні навички. У багатьох випадках саме досвід і результати роботи мають для працедавців більшу цінність, ніж сам диплом про вищу освіту.

«Вища освіта надалі має величезну цінність і в багатьох професіях необхідна. Вона дає ґрунтовну теоретичну базу та розвиває навички, яких важко набути виключно на практиці. Проте не можна вважати, що сам диплом гарантує хорошу роботу чи високі заробітки. Ринок змінюється швидше, ніж навчальні програми, тому дедалі більшого значення набувають готовність до безперервного навчання, здобуття нових навичок і практичний досвід. Зрештою саме компетентність, залученість і здатність адаптуватися до змін дедалі частіше визначають професійний успіх, незалежно від того, чи людина закінчила університет чи розвивалася іншим шляхом», ‒ зазначає директорка консалтингових, HR- і навчальних проєктів компанії Grupa Progres Анна Пєтрашко.

У 2025 р. 47 % підприємців сектору малих і середніх підприємств більше уваги приділяли практичним навичкам кандидатів, ніж їхнім теоретичним знанням. Водночас 51 % компаній ухвалювали рішення про працевлаштування насамперед на підставі рівня знань кандидатів.

Згідно з останнім дослідженням Grupa Progres, на думку роботодавців, нині найважливішими чинниками, що впливають на працевлаштування кандидата, є досвід (78 %), кваліфікація (77 %), соціально-комунікативні навички (60 %), професійні (технічні) навички (47 %).

Освіту як один із найважливіших чинників під час прийняття на роботу назвали лише 20 % респондентів.