Факти свідчать, що іноземці, яких у Польщі працює дедалі більше, покращують добробут країни.

«Вони поповнюють мільярдними потоками пенсійну систему і державний бюджет», ‒ зазначив журналіст Каміль Фейфер у своїй статті для порталу money.pl.

Migracja wychodzi nam jak najbardziej na plus. Taki jest bilans [OPINIA] https://t.co/6P1lYH67t8 pic.twitter.com/GFekHYY8Kb

— Money.pl (@Money_pl) October 18, 2025

У публічному просторі з’являється дедалі більше невдоволень: мовляв, мігранти, особливо з України, виснажують польський бюджет. Частина цих голосів ‒ очевидні продукти російської пропагандистської машини. Однак є група людей, які дійсно в це вірять. Звісно, їх переконати не так просто, однак факти промовляють однозначно: іноземці, яких у Польщі працює дедалі більше, покращують спільний добробут країни, поповнюючи мільярдними потоками пенсійну систему і державний бюджет.

Польський економічний інститут оцінив, що в липні 2025 р. 1,25 млн іноземців сплачували в Польщі внески до пенсійного фонду. Експерти вказують, що з 2018 р. кількість таких людей зросла більш ніж удвічі.

Якщо придивитися до даних Управління соціального страхування РП, яке публікує інформацію з цього приводу, що сягає 2015 р., то помітний ще більший стрибок. 10 років тому внески сплачували трохи більше як 184 тис. іноземців. За 10 років кількість працевлаштованих у Польщі осіб з іноземним паспортом зросла майже на 580 %.

Дані Польського економічного інституту та Управління соціального страхування стосуються осіб, які сплачують внески, тобто працевлаштованих на основі трудового договору чи самозайнятих. Реальна кількість іноземців, які працюють, вища, оскільки охоплює також тих, хто працює в так званій сірій зоні. 

Не дивно, що переважна більшість працевлаштованих – це українці. За даними Головного статуправління РП, у квітні 2024 р. в Польщі внески сплачували 721 тис. громадян України. Вони складали майже 70 % працевлаштованих іноземців. На другому місці були білоруси, на третьому – грузини. Представники цих трьох країн складали 80 % усіх іноземців, які працюють у Польщі.

Із цієї групи понад 200 тис. іноземців легально працювали у Варшаві. Якщо додати осіб, які працюють на інших підставах, і дітей (припустимо, що їх загалом близько 250‒270 тис.), то виявляться, що іноземці становлять приблизно 13‒15 % жителів столичної агломерації. 

Однак мало втішним є відсоток іноземців з-поза ЄС, які працевлаштовані в Польщі. У 2024 р. вони становили приблизно 37 %.

Скільки ж іноземці сплачують до державної скарбниці? Почнемо з даних Управління соціального страхування.

Загальна річна сума внесків іноземців на пенсійне страхування зросла із 3 млрд злотих у 2017 р. до 18,5 млрд злотих у 2024 р. Місячна сума внесків іноземців невелика, але вона зростає. Іншими словами, потік готівки, який надходить від мігрантів до польської пенсійної системи, із року в рік зростає. І сьогодні він справді значний.

А як виглядають витрати на пенсії іноземців? У 2024 р. на пенсії особам без польського паспорта держава витратила лише 305 млн злотих. Однак варто зазначити, що ця категорія зафіксувала помітне зростання з 2023 р., коли на це пішло 235 млн злотих.

Чому витрати такі низькі? Причина очевидна ‒ демографічна характеристика мігрантів. Понад 80 % працевлаштованих іноземців – це особи у віці 20‒49 років. Звісно, люди, які виходять на пенсію, випадають зі статистики зайнятості, але видно чітко, що молодші вікові групи становлять значну частину працівників.

Звісно, надходження до Управлінні соціального страхування – це не всі кошти, якими іноземці поповнюють державну скарбницю. Загальний потік коштів, який надходить до спільної «польської кишені» від іноземців, становить приблизно 15 млрд злотих. 

За останніми даними компанії Deloitte і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, лише українці підтримали польський бюджет на 47 млрд злотих. У 2024 р. вони отримали 2,8 млрд із програми 800+. До того, в 2023 р., Національний фонд охорони здоров’я виділив на лікування українських громадян понад 800 млн злотих. Після заокруглення виходить майже 4 млрд злотих.

Додамо до цього всі інші можливі пільги: кількасот мільйонів злотих на пенсії та припустимо, що набереться ще один мільярд видатків. Максимальна оцінка того, що українці беруть із системи (5 млрд злотих), становить від однієї третьої до однієї десятої тієї суми, яку вони сплачують до системи. 

Виходить, що міграція має позитивні наслідки. І цей плюс у найближчі роки зростатиме разом зі зростанням кількості іноземців, які працюють у Польщі. А те, що чисельність працівників з іноземним паспортом буде зростати, – це точно. На фоні катастрофічних польських демографічних показників це неминуче.