Зростання проблеми психічного здоров’я польських працівників – це насамперед результат неналежної організації роботи. Нестача кадрів змушує їх працювати за інших, а понаднормові години пов’язані з додатковими стресами.

Проблеми вирішуються тимчасово, і компанії не рахують, скільки це їм коштуватиме в довгостроковій перспективі.

А в довгостроковій перспективі це позначається на психічному здоров’ї працівників, що призведе до загального зниження продуктивності та дедалі частіших випадків непрацездатності через стан здоров’я.

Працівники продовжують стикатися з багатьма проблемами, пов’язаними з їхнім настроєм на роботі. Згідно зі звітом про стан здоров’я працівників у Польщі, підготовленим компаніями SW Research і Runaways, 39 % працівників раз на тиждень або частіше відчувають себе після роботи надто втомленими, щоб насолоджуватися вільним часом.

Ба більше, кожен п’ятий працівник торік скористався лікарняним або відпусткою через погане психічне самопочуття. Опитані провели на таких лікарняних майже 20 днів протягом року.

Численні дослідження вказують на зростання потреби покращення психічного здоров’я та добробуту працівників. У цьому контексті важливо звернути увагу на залучення керівництва компаній і лідерів, які можуть реально змінити ситуацію в цій сфері.

«Важливо, щоб керівництво компаній чітко усвідомлювало, що задоволений і здоровий працівник ‒ це ефективний і відданний працівник», – наголосила експертка з рекрутингу Дорота Кусьмєж.

«Роботодавці повинні створювати таке робоче середовище, в якому працівники не боятимуться говорити про свої психічні проблеми. Насамперед компаніям варто розглянути впровадження комплексних програм підтримки працівників, які допоможуть піклуватися про їхнє психічне та фізичне здоров’я», ‒ додала вона.

Варто, щоб компанії розглянули можливість впровадження гнучкого графіку, який дозволяв би працівникам обирати години початку та закінчення роботи. За даними звіту компанії Talent Trends 2024, це важливий аспект для 69 % польських працівників.

«Прикладом може бути встановлення часових рамок, коли працівники можуть обрати годину початку своєї роботи, наприклад, між 8:00 і 10:00. Така модель сприяє збереженню балансу між робочим і приватним життям, водночас формуючи культуру, засновану на довірі та автономії», ‒ вважає експертка.

Дистанційна та гібридна робота стали важливими елементами сучасних моделей зайнятості. Компанії, які хочуть піклуватися про добробут своїх працівників, повинні дозволити їм працювати за гнучким графіком, не нав’язуючи обов’язкову щоденну присутність в офісі.

Щоб підтримувати міцні корпоративні зв’язки, варто організовувати регулярні інтеграційні заходи, як-от спільні сніданки чи зустрічі. Це надає працівникам можливість особистого спілкування, що сприяє зміцненню відносин і збільшує відчуття приналежності до команди.

Важливо, щоб проблеми, які виникають у працівників, вирішувалися якомога швидше, оскільки чим довше вони залишаються невирішеними, тим важче їх виправити.

«Так само важливо, щоб лідери були належним чином підготовлені до виявлення та реагування на ці проблеми. Проведення тренінгів для керівного складу може допомогти їм краще розуміти потреби своїх команд і ефективно підтримувати їх щодня», ‒ додала Дорота Кусьмєж.