Хоча майже трирічне будівництво каналу викликає значні суперечки в Польщі, одне є незаперечним – ця інвестиція збільшує незалежність Польщі від Росії і це успіх.
Будівництво розпочалося у жовтні 2019 р., хоча про проєкт говорили давно – принаймні з 1990-х років, коли на порядку денному стояло питання морського транспорту через Балтійську протоку. Донедавна це був єдиний водний шлях із відкритого моря до порту міста Ельблонг, який пролягав через територію РФ. Кожен прохід судна до Віслинської затоки вимагав згоди російської сторони. Це питання стало ще більш актуальним, коли у 2006‒2010 рр. Росія фактично заблокувала можливість судноплавства через цю водойму, особливо після російської агресії проти Грузії (2008 р.) та України (2014 р.), коли політика Москви почала викликати посилене й обґрунтоване занепокоєння у світі та насамперед у Польщі.
Судноплавний канал через Віслинську косу введено в експлуатацію 17 вересня 2022 р. Дата, звісно, обрана не випадкова – це 83-тя річниця агресії Радянського Союзу проти Польщі, яка припала на час, коли з 1 вересня 1939 р. Польща боролася з нападом нацистської Німеччини. «Удар у спину» СРСР призвів до швидкої поразки Польщі, яка продовжувала оборонятися, а також призвів до репресій, сталінського терору, депортацій до Сибіру та воєнних злочинів.
Відкриття судноплавного каналу президентом Анджеєм Дудою та представниками польської влади не завершує будівельні роботи, пов’язані з каналом. Необхідно ще прокласти фарватер і поглибити його і в самій Віслинській затоці, і в порту Ельблонг. У майбутньому цим шляхом будуть курсувати судна завдовжки 100 м, завширшки 20 м та осадкою до 4,5 м.
Яке значення має цей проєкт, крім суто символічного? За оцінками, це може сприяти розвитку портів Віслинської затоки, насамперед порту Ельблонг, який тепер розраховує на збільшення вантажообігу з приблизно 90 тис. (у 2020 р.) до 2‒3 млн т на рік. Канал також покращить судноплавство малих суден: туристичних чи рибальських.
