Польща
У Польщі полонізують дорожні знаки

На дороговказах у Польщі назви іноземних міст писатимуть польською. У середу, 25 вересня, відбудеться заміна першого з них.

На польській автостраді А4, яка прямує до України, зараз є дороговкази на «L’viv». Як довідалися журналісти «Rzeczpospolita», у середу один із них, поблизу прикордонного переходу в Корчовій, урочисто замінять. Міністерство інфраструктури запланувало прес-конференцію щодо реполонізації дорожніх знаків. Відтепер на них мають бути польські назви, а оригінали подаватимуть у дужках. Тобто у випадку дороговказу на Львів напис виглядатиме так: «Lwów (L’viv)».

Цей дороговказ виправлять першим у Польщі. До 31 грудня 2028 р. замінять усі знаки, де назви іноземних населених пунктів вказані лише іноземною мовою. Винятком є місцевості, назви яких не мають польського еквівалента. Це передбачено в постанові польського міністра інфраструктури щодо детальних технічних умов для дорожніх знаків та сигналів.

Раніше назви вказували лише в оригіналі, а у випадку кирилиці – у латинській транслітерації. «Тривалий період заміни знаків є наслідком того, що у Польщі є досить багато адміністраторів доріг. Це, зокрема, органи самоврядування прикордонних населених пунктів, які не можуть одразу передбачити великих витрат», – каже речник міністерства інфраструктури Шимон Хуптись.

Зміна постанови – це результат багаторічної боротьби депутата партії «Право і справедливість» Сильвестера Хруща, обраного зі списків партії «Кукіз’15». Перш ніж зайнятися знаками в Польщі, він регулював подібне питання в Німеччині. Ту боротьбу він розпочав у 2006 р., коли був членом Європарламенту від «Ліги польських сімей». «Я мешканець Щецина, і, проїжджаючи по східній Німеччині, помітив, що на вивісках використовується лише назва «Stettin», – пояснив він в інтерв’ю «Rzeczpospolita».

Йому вдалося отримати оцінку Європейської комісії, де було зазначено, що згідно з Віденською конвенцією про дорожній рух, назви повинні бути написані мовою країни, де розташований населений пункт. Це тлумачення депутат надіслав до східних земель, у результаті чого у 2008 р. німці розпочали заміну знаків, пишучи назви польською мовою в дужках.

Коли він став депутатом у 2015 р., почав прагнути запровадити зміни в Польщі. «Ця трирічна справа наближається до радісного для мене завершення, мені завжди подобається добре виконана робота», – коментує він.

За словами депутата, він намагався змінити законодавство, подаючи запити та готуючи законопроєкт. Врешті-решт йому вдалося переконати міністра інфраструктури Анджея Адамчика внести зміни до постанови. «Ця зміна важлива, оскільки вона повертає Польщі гідність», – каже Сильвестер Хрущ.

Хоча він не приховує, що найважливішими для нього були практичні міркування. «Деякі назви мають загальновживані польські варіанти. У випадку знаку «Vilnius» (Вільнюс) польські водії легко зрозуміють, про яке місто йдеться (пол. Wilno), але «Bautzen» (Бауцен) може бути для них вже незрозумілим (пол. Budziszyn). Завдяки змінам водії менше помилятимуться», – наголосив він.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Управління міських доріг замовило підготовку візуалізації канатної дороги з центру Гдині до північних мікрорайонів міста. У бюджеті передбачено кошти на подальші роботи над проєктом.
8 травня в Львівській політехніці відбулася особлива зустріч із польським астронавтом Славошем Узнанським-Вишневським.
Під час вихідних на початку травня на дорогах зафіксували майже 300 дорожньо-транспортних пригод і затримали величезну кількість нетверезих водіїв.
Будівництво автостради М10, протяжністю близько 80 км, хоче профінансувати польський уряд.
Для легкових автівок нова ставка становитиме 18 злотих, для вантажних автомобілів ‒ 55 злотих.
Інститут Polonika разом із польським Мінкультом оголосили нову програму підтримки України, в якій передбачено фінансування десятків культурних проєктів та посилення захисту спадщини під час війни.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.