Польща
У Польщі полонізують дорожні знаки

На дороговказах у Польщі назви іноземних міст писатимуть польською. У середу, 25 вересня, відбудеться заміна першого з них.

На польській автостраді А4, яка прямує до України, зараз є дороговкази на «L’viv». Як довідалися журналісти «Rzeczpospolita», у середу один із них, поблизу прикордонного переходу в Корчовій, урочисто замінять. Міністерство інфраструктури запланувало прес-конференцію щодо реполонізації дорожніх знаків. Відтепер на них мають бути польські назви, а оригінали подаватимуть у дужках. Тобто у випадку дороговказу на Львів напис виглядатиме так: «Lwów (L’viv)».

Цей дороговказ виправлять першим у Польщі. До 31 грудня 2028 р. замінять усі знаки, де назви іноземних населених пунктів вказані лише іноземною мовою. Винятком є місцевості, назви яких не мають польського еквівалента. Це передбачено в постанові польського міністра інфраструктури щодо детальних технічних умов для дорожніх знаків та сигналів.

Раніше назви вказували лише в оригіналі, а у випадку кирилиці – у латинській транслітерації. «Тривалий період заміни знаків є наслідком того, що у Польщі є досить багато адміністраторів доріг. Це, зокрема, органи самоврядування прикордонних населених пунктів, які не можуть одразу передбачити великих витрат», – каже речник міністерства інфраструктури Шимон Хуптись.

Зміна постанови – це результат багаторічної боротьби депутата партії «Право і справедливість» Сильвестера Хруща, обраного зі списків партії «Кукіз’15». Перш ніж зайнятися знаками в Польщі, він регулював подібне питання в Німеччині. Ту боротьбу він розпочав у 2006 р., коли був членом Європарламенту від «Ліги польських сімей». «Я мешканець Щецина, і, проїжджаючи по східній Німеччині, помітив, що на вивісках використовується лише назва «Stettin», – пояснив він в інтерв’ю «Rzeczpospolita».

Йому вдалося отримати оцінку Європейської комісії, де було зазначено, що згідно з Віденською конвенцією про дорожній рух, назви повинні бути написані мовою країни, де розташований населений пункт. Це тлумачення депутат надіслав до східних земель, у результаті чого у 2008 р. німці розпочали заміну знаків, пишучи назви польською мовою в дужках.

Коли він став депутатом у 2015 р., почав прагнути запровадити зміни в Польщі. «Ця трирічна справа наближається до радісного для мене завершення, мені завжди подобається добре виконана робота», – коментує він.

За словами депутата, він намагався змінити законодавство, подаючи запити та готуючи законопроєкт. Врешті-решт йому вдалося переконати міністра інфраструктури Анджея Адамчика внести зміни до постанови. «Ця зміна важлива, оскільки вона повертає Польщі гідність», – каже Сильвестер Хрущ.

Хоча він не приховує, що найважливішими для нього були практичні міркування. «Деякі назви мають загальновживані польські варіанти. У випадку знаку «Vilnius» (Вільнюс) польські водії легко зрозуміють, про яке місто йдеться (пол. Wilno), але «Bautzen» (Бауцен) може бути для них вже незрозумілим (пол. Budziszyn). Завдяки змінам водії менше помилятимуться», – наголосив він.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Майже 205 км нових польських швидкісних автомагістралей отримали значну фінансову підтримку.
Пункти збору та самі платежі на деяких ділянках автомагістралі A4 можуть зникнути.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Управління міських доріг замовило підготовку візуалізації канатної дороги з центру Гдині до північних мікрорайонів міста. У бюджеті передбачено кошти на подальші роботи над проєктом.
8 травня в Львівській політехніці відбулася особлива зустріч із польським астронавтом Славошем Узнанським-Вишневським.
Під час вихідних на початку травня на дорогах зафіксували майже 300 дорожньо-транспортних пригод і затримали величезну кількість нетверезих водіїв.
Будівництво автостради М10, протяжністю близько 80 км, хоче профінансувати польський уряд.
Для легкових автівок нова ставка становитиме 18 злотих, для вантажних автомобілів ‒ 55 злотих.
Інститут Polonika разом із польським Мінкультом оголосили нову програму підтримки України, в якій передбачено фінансування десятків культурних проєктів та посилення захисту спадщини під час війни.