Польща та Україна
Новим послом Республіки Польща в Україні стане Бартош Ціхоцький

Комітет із закордонних справ Сейму Польщі в четвер, 21 лютого, схвалив кандидатуру заступника глави МЗС Бартоша Ціхоцького на посаду посла РП в Україні.

42-річний Ціхоцький – історик за освітою. Він обіймає посаду заступника міністра закордонних справ із травня 2017 р.; у відомстві відповідає за східну політику та політику безпеки. Під час перебування на посаді, як зазначив глава дипломатії Яцек Чапутович, він відіграв важливу роль, зокрема, в поточних зусиллях із розблокування історичного діалогу з Україною та координації економічної, оборонної та гуманітарної підтримки цієї країни.

У попередні роки Ціхоцький був радником керівника служби розвідки, керівником міжнародного відділу Бюро національної безпеки, координатором програми «Росія–Євразія» Польського інституту міжнародних справ та експертом Центру східних досліджень. Він працював у польському посольстві в Москві, де відповідав за польсько-російські двосторонні відносини. Вільно володіє російською та англійською мовами.

На посаді посла в Києві Ціхоцький замінить Яна Пєкла, який завершив свою понад дворічну місію наприкінці січня цього року. Поки посольством тимчасово керує Міхал Гєргонь.

Потрібно посилити співпрацю з Україною

У якості пріоритетних напрямків представництва Польщі в Україні кандидат назвав збереження ролі України як важливого суб’єкта європейської безпеки, поглиблення двосторонньої співпраці з цією країною, зокрема в галузі економіки, оборони та підтримки українських реформ, турбота про права польської меншини в Україні та збереження польської культурної спадщини, а також іміджеві виклики, пов’язані із представленням своїх аргументів у історичному діалозі та реагуванням на тривожні внутрішні процеси.

Коментуючи економічну співпрацю обох країн, Ціхоцький особливо підкреслив зростання значення торгівлі, обсяг якої у 2018 р., за даними Головного управління статистики, склав 8,3 млрд доларів США, і «значне позитивне сальдо» Польщі в торгівлі. Польща є, за його словами, «першим експортним ринком для України в ЄС та другою країною за обсягом поставок товарів із ЄС».

Взаємовигідним явищем заступник глави МЗС назвав присутність громадян України на польському ринку праці. «Внесок українських робітників у економічне зростання в Польщі помітний, натомість, якщо йдеться про фінансові перекази українських іммігрантів, їх вартість НБП оцінив у 2017 р. на понад 11 млрд злотих. Якщо ці оцінки правильні, ця сума складає близько 3 % ВВП України, тобто стільки ж, скільки Україна заробляє на транзиті російського газу через свою територію», – сказав він.

Як повідомив кандидат на посаду посла в Києві, у 2018 р. польські консульські установи видали в Україні майже 850 тис. віз, із яких понад 730 тис. робочих.

Діалог на підставі достовірних досліджень

Ціхоцький також згадав про напругу між Польщею та Україною, пов’язану з «історичним діалогом, точніше, його дефіцитом». «Адміністративні рішення української сторони, спричинені недостовірною оцінкою історичних подій, що базуються на націоналістичних цінностях в історіографії, негативно впливають на сприйняття повноти польсько-українських відносин, на жаль, часто затьмарюючи низку позитивних процесів і сфер співпраці», – сказав він.

Дипломат назвав тривожною історичну політику української держави, яку веде, насамперед, Український інститут національної пам’яті, який «у спробах зміцнення національної ідентичності не вагається використовувати традиції інтегрального націоналізму». У рамках цієї політики, як він оцінив, переглядається чи заперечується участь УПА та інших націоналістичних формувань у Волинській різні.

«Ми хочемо вести з українською стороною діалог на підставі достовірних історичних досліджень і оцінки історичних подій, що базується на гуманістичних цінностях, які лежать в основі європейської цивілізації», – підкреслив Ціхоцький.

Кандидат на посаду посла також прокоментував мораторій на пошук і ексгумацію останків польських жертв війн і конфліктів на території України, введений Києвом у 2017 р., зазначивши, що протягом останніх двох років він брав участь у всіх спробах вирішити цю проблему.

«Я готовий продовжувати обговорення цієї болісної теми аж до досягнення тривалої угоди, в яку я вірю і прихильником якої я є», – заявив політик.

Під час обговорення кандидатури Ціхоцького депутати запитали кандидата, зокрема, про можливість врегулювання польсько-української суперечки щодо історичної пам’яті та місць пам’яті.

Як зазначив заступник міністра, концепція вирішення конфлікту шляхом створення комітету високого рівня з питань культурної співпраці була презентована в лютому минулого року на зустрічі віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка і голови Міністерства культури та національної спадщини Польщі Петра Глінського. «Ми вже рік чекаємо на відповідь на цю пропозицію і готові до співпраці», – сказав він.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.
Рішення Володимира Зеленського спричинило політичний скандал у Польщі. На крок Президента України різко відреагував колишній посол Польщі Бартош Ціхоцький.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Відновлення пошуково-ексгумаційних робіт стало одним із ключових чинників, які дозволили повернутися до регулярного діалогу істориків Польщі та України.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.