Другий етап пошуків жертв УПА в колишньому селі Пужники завершився без виявлення другої братської могили вбитих поляків.

Міністерка культури Марта Цєнковська запевнила, що це не кінець і роботи будуть продовжені в серпні.

Пошукові роботи проводила фундація «Свобода і демократія» у співпраці з Поморським медичним університетом за підтримки польського Міністерства культури та Інституту національної пам’яті. Раніше в Пужниках було виявлено могили 43 поляків, убитих УПА, а тепер метою пошуків було встановлення місця поховання близько 90 інших жертв.

«Цього разу другу братську могилу жертв знайти не вдалося. Це важка новина, але вона не змінює нашої мети», ‒ заявила Марта Цєнковська. Вона додала, що пошуки жертв УПА потребують терпіння та рішучості.

Zakończyły się kolejne prace poszukiwawcze w Puźnikach prowadzone przez @fundacja_WiD we współpracy z @pumszczecin z udziałem @kultura_gov_pl i @ipngovpl. Tym razem nie odnaleziono drugiej zbiorowej mogiły ofiar. To trudna wiadomość, ale nie zmienia naszego celu.

Ten proces…

— Marta Cienkowska (@MartaCienkowska) June 26, 2026

Міністерка повідомила, що пошукові роботи в Пужниках відновлять у серпні.

«Кожна жертва заслуговує на те, щоб її знайшли, встановили її ім’я та гідно поховали. Ми не припинимо пошуків», ‒ наголосила очільниця міністерства. Роботи ґрунтуються на свідченнях очевидців, які вказують на існування другого масового поховання.

Фундація «Свобода і демократія» багато років проводить роботи з ідентифікації на Волині. Другий етап охоплював ретельне обстеження визначеної території, але слідів могили виявити не вдалося. Попри це, польська сторона заявляє про готовність продовжувати пошуки.

Паралельно тривають роботи в колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області, де очікували знайти близько 100 жертв. Їх продовження можливе у 2027 р. Із 2017 р. в Україні діяла заборона на пошуки та ексгумацію останків польських жертв. Мораторій було скасовано в листопаді 2024 р. після підписання угоди між Польщею та Україною.

Дії Організації українських націоналістів і Української повстанської армії на Волині під час Другої світової війни Інститут національної Польщі пам’яті визначає як геноцид. За оцінками, тоді було вбито від 40 до 100 тис. поляків.