Польща та Україна
Український національний пантеон та історичні суперечки: реакції Польщі

У Польщі триває активне обговорення рішення України про створення Національного пантеону, де планують вшанування визначних постатей української історії.

Частина польських політиків висловлює занепокоєння щодо можливого включення діячів, пов’язаних із Волинською трагедією та УПА, тоді як інші закликають не робити передчасних висновків і зберігати спокій до появи офіційного переліку.

Паралельно в політичних колах обговорюють ідею України щодо спільного історичного героя як потенційного кроку до покращення двостороннього діалогу.

Речниця партії «Громадянська коаліція» Дорота Лобода закликала не робити поспішних висновків, наголосивши, що остаточний список осіб ще не відомий і наразі немає підстав для ескалації емоцій.

Представник партії «Право і справедливість» Міхал Вуйцік заявив, що існують ризики включення до пантеону суперечливих постатей, зокрема Степана Бандери, та звинуватив українську владу в загостренні історичних суперечок із Польщею.

Водночас депутат «Нової лівиці» Анджей Шейна підкреслив, що Україна як суверенна держава має право формувати власну політику пам’яті, однак для Польщі неприйнятним буде вшанування осіб, пов’язаних із злочинами проти польського населення.

Окремо в польських політичних колах обговорюють українську ініціативу щодо спільного історичного героя ‒ Марка Безручка, який у 1920 р. співпрацював із польськими військами. Частина політиків вважає це потенційним кроком до покращення польсько-українського діалогу.

Експерти зазначають, що історичні питання залишаються чутливими у відносинах між Варшавою та Києвом, однак обидві сторони зацікавлені у збереженні діалогу та недопущенні ескалації.

Схожі публікації
Йдеться про Марка Безручка ‒ командира армії УНР, який у 1920 р. співпрацював із польськими військами та обороняв Замостя від Червоної армії.
Жоден історичний конфлікт не повинен ставити під загрозу стратегічне партнерство двох держав, адже саме цього прагне Росія. Про це йдеться в матеріалі Gazeta Wyborcza.
Другий етап пошуків жертв УПА в колишньому селі Пужники завершився без виявлення другої братської могили вбитих поляків.
Гданськ найближчими днями стане центром міжнародних розмов про майбутнє України.
Рішення Володимира Зеленського про присвоєння військовому підрозділу імені Героїв УПА негативно вплинуло на ставлення поляків до України та її громадян.
Прем’єр-міністр Польщі наголосив, що конфлікт вигідний Москві, а співпраця – в інтересах Польщі та України.
Польські та українські археологи прибули до Львівської області для проведення пошукових робіт у колишньому селі Гута-Пеняцька.
Польські політики називають ситуацію навколо назви одного з українських військових підрозділів іменем Героїв УПА кризою у двосторонніх відносинах.
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.