Польща та Україна
2019-й буде роком відомої польської діячки українського походження

Минулої п’ятниці Сейм Польщі ухвалив резолюцію, якою 2019 р. буде встановлено Роком Анни Валентинович, польської громадської діячки українського походження, опозиціонерки часів комуністичної Польщі, однієї із засновниць незалежної профспілки «Солідарність» і діячки Вільних профспілок Побережжя.

У документі наголошено на заслугах Валентинович у «створенні великого руху «Солідарність» та поверненні Польщею незалежності», а також складено шану її «незламній позиції».

15 серпня 2019 р. минає 90-та річниця з дня народження Анни Валентинович, незалежної діячки Вільних профспілок та співзасновниці незалежної самоврядної профспілки «Солідарність».

«Історія життя Анни Валентичнович тісно пов’язана з долею поляків у XX ст. – це як колективний портрет польських робітників, які встають із колін, аби повстати проти комунізму. Завжди скромна, своє життя вона сприймала як службу», – згадує в резолюції історик Славомір Ценцкевич, називаючи Валентинович «Анною Солідарність».

У 1970 р. вона взяла участь в антикомуністичних робітничих страйках у Тримісті та в страйку у Гданській корабельні. З 1978 р. як діячка Вільних профспілок Побережжя вона зробила у своїй квартирі контактний пункт, редагувала та розповсюджувала незалежний журнал «Робітник Побережжя», а також була однією з організаторів відзначення річниці Грудня’70 та розвивала пам’ять про жертв комуністичних вбивств.

Анну Валентинович переслідували та неодноразового затримували. У серні 1980 р. її звільнили з роботи. Це стало безпосередньою причиною для початку 14 серпня страйку у Гданській судноверфі. Першою вимогою протестувальників було поновлення її на роботі.

«Валентинович спільно з Аліною Пєньковською продовжили протест 16 серпня і перетворили його в акцію солідарності з робітниками, які протестували в інших закладах. Таким чином була ініційована велика хвиля протестів та страйків у багатьох містах Польщі, яка змусила комуністів погодитися на перемовини та підписання домовленості зі страйкарями, що призвело до створення незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», – зазначено в резолюції.

Після введення воєнного стану в грудні 1981 р. Валентинович була інтернована та ув’язнена. «У наступні роки вона продовжувала діяльність на підтримку незалежності Польщі. Вона була проти проведення круглого столу та послідовно вимагала повернутися до ідей «Солідарності». У вільній Польщі багато років її недооцінювали і тільки у 2006 р. президент Лех Качинський нагородив її Орденом Білого Орла. Вона загинула у Смоленську 10 квітня 2010 р.», – зазначено в документі.

«Сейм Речі Посполитої, визнаючи заслуги Анни Валентичнович на підтримку створення великого руху «Солідарність» та відновлення незалежності Польщі, складаючи шану її незламній позиції, встановлює 2019 р. Роком Анни Валентинович», – додано в резолюції.

Анна Валентинович загинула 10 квітня 2010 р. унаслідок авіакатастрофи Ту-154М неподалік Смоленська. Вона була у складі польської делегації, що прямувала на заходи з нагоди 70-х роковин Катинського злочину.

Анна Валентинович (у дівоцтві Ганна Любчик) народилася 1929 р. у селі Сінне (нині Садове) Рівненької області у багатодітній українській селянські родині. Під час Другої світової війни родина, у якої працювала Аня Любчик, виїхала з Волині в Центральну Польщу і забрала її з собою. Зв'язки зі своєю українською родиною Анна Любчик-Валентинович відновила вже після падіння комуністичного режиму в Польщі і відновлення української незалежності.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.