У Гданську вчора згадували події, які 45 років тому стали поштовхом до розпаду комуністичної системи в Польщі.

Чи повинен 4 червня стати державним святом і вихідним днем? У Польщі розпочався збір підписів під відповідним законопроєктом.

Соціальна кампанія «Запали світло свободи» нагадує про жест солідарності, який мешканці вільного світу проявили щодо поляків напередодні Різдва 1981 р.

40 років тому ФК «Ліверпуль» завоював Кубок Європи, утворився музичний гурт Metallica, а Роберт Де Ніро отримав «Оскар» за роль боксера Джейка Ламотти, зіграну в фільмі «Скажений бик». У Польщі 1981 р. ознаменовано іншою подією – комуністичний режим оголосив війну власному народу.

Коли я починав працювати журналістом, у Польщі закінчувався воєнний стан. Кілька разів тижневик, у якому я працював, не вийшов друком, бо не було згоди з боку управління з контролю публікацій та видовищ, іншими словами – цензури. А кожен третій-четвертий текст друкувався із втручанням державного цензору.

У новітній історії не траплялися випадки, щоб керівництво будь-якої країни оголошувало війну своєму суспільству. Можна сказати, що комунізм був системою, де влада постійно боролася із суспільством, застосовуючи насилля щодо громадян. Але оголосили воєнний стан тільки в комуністичній Польщі в грудні 1981 р.

Польща нам добре відома, як країна незвичних політичних експериментів. Ще з XVII-XVIII ст. вона палко захищала республіканську систему свободи всупереч поствестфальській Європі, що перетворювалася на володіння абсолютних монархів, аж до «Солідарності» у ХХ ст., унікального та успішного експерименту мирного повстання проти радянської імперії.

Воєнний стан у Польщі запроваджено в ніч із 12 на 13 грудня 1981 р. на вимогу Військової ради національного порятунку. Його метою було придушення демократичних процесів у країні.

Польський серпень 1980 р. і створення Незалежної самоврядної профспілки «Солідарність» – одна з найважливіших подій у досвіді післявоєнної Європи та переломний момент в історії всієї міжнародної спільноти.

«Історія «Солідарності» не лише надихає, але й дозволяє зберегти пошану до своїх предків і свого народу. Вона дає віру у сенс боротьби за незалежну країну, в сенс патріотизму, громадянської відваги, альтруїзму, любові до ближнього та у гарному розумінні плюралізму і толерантності», – написав у вступі редактор «Абетки «Солідарності» Кшиштоф Новак.