Польща та Україна
Польсько-український історичний конгрес. Молодих дослідників запрошують долучитися

6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.

Про це інформує Центр Мєрошевського.

У конгресі візьмуть участь близько 100 дослідників з Польщі та України, які представляють різні академічні осередки та історіографічні традиції. Метою конгресу є створення простору для змістовного наукового діалогу щодо інтерпретацій минулого, методології історичних досліджень та значення історії для сучасних відносин між суспільствами Центрально-Східної Європи.

Організатори заходу: Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті.

Конгрес присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського – одного з найважливіших польських інтелектуалів еміграції ХХ століття, чиї роздуми про відносини Польщі з народами Східної Європи залишаються важливою точкою відліку для сучасної публічної дискусії.

У програмі конгресу передбачені панелі, присвячені ключовим періодам і проблемам спільної історії Польщі та України – від середньовіччя до новітнього часу.

Засідання конгресу транслюватимуть онлайн у прямому ефірі.

Набір докторантів і молодих дослідників

До участі в Польсько-українському історичному конгресі Центр Мєрошевського запрошує також представників молодого покоління дослідників, які спеціалізуються на історії Центрально-Східної Європи.

Вони матимуть можливість долучитися до наукових дискусій та налагодити контакти з істориками, які досліджують історію Центрально-Східної Європи.

До участі в конгресі комітет обере 10 учасників із Польщі та 10 – з України.

Хто може подавати заявку?

Узяти участь у конгресі запрошують:

– аспірантів, які вивчають історію Центрально-Східної Європи;

– дослідників, які протягом останніх двох років захистили докторську дисертацію і ще не досягли 35-річного віку.

Якою буде форма участі в конгресі?

Докторанти та молоді дослідники будуть:

– спостерігати за перебігом конгресу;

– долучатися до дискусій після панельних виступів;

– мати можливість встановити наукові контакти з істориками з Польщі та України.

Програма конгресу не передбачає окремих доповідей аспірантів.

Які критерії відбору учасників?

Учасників обере конференційний комітет конгресу на підставі:

– актуальності та оригінальності дослідницької теми;

– зв’язку дослідження з тематикою конгресу;

– попереднього наукового доробку;

– мотивації до участі в заході.

Перевага надаватиметься кандидатам, які вже мають наукові досягнення.

Участь у конгресі безкоштовна. Водночас організатори забезпечують:

– проживання 5–9 травня 2026 року;

– харчування під час конгресу;

– відшкодування витрат на подорож до 100 євро.

Які зобов’язання учасників?

Відібрані учасники зобов’язані взяти участь у всій програмі конгресу. Відмова від участі неможлива пізніше ніж за 10 днів до початку заходу.

Графік набору:

9–27 березня – прийом заявок;

28 березня – 8 квітня – оцінювання заявок;

9 квітня – оголошення результатів.

Як подати заявку?

Щоб узяти участь у відборі, необхідно до 27 березня заповнити реєстраційну форму та додати необхідні документи. Форма включає, зокрема, контактні дані, інформацію про наукову афіліацію, тему дослідження та коротке обґрунтування участі в конгресі.

Детальну інформацію про конгрес можна знайти на сайті та в соціальних мережах Центру Мєрошевського.

джерело:
Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський заявив, що в його країні гинуть найкращі.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.