Фінляндію вже дев’ятий рік поспіль визнали найщасливішою країною світу. Перше місце в рейтингу The World Happiness Report вона посідає безперервно з 2017 р.

Індекс щастя вимірювали, зокрема, за показниками ВВП на душу населення й очікуваною тривалістю життя. У першій десятці рейтингу традиційно опинилися Ісландія, Данія, Швеція та Норвегія. А на якому місці Польща?

🚨 FINLAND: 9 YEARS OF HAPPINESS VS. SOCIAL MEDIA DANGER! 🇫🇮📱

According to the World Happiness Report 2026, Finland has secured the top spot as the world's happiest country for the ninth consecutive year.

This study, supported by data analyzed by researchers at Oxford… pic.twitter.com/opK7GoZYYd

— Great Facts House (@SKithiyon56925) March 19, 2026

Так званий рейтинг щастя ґрунтується на відповідях респондентів у окремих країнах, яких запитували про задоволення власним життям. Коли фінів попросили дати оцінку, вони в середньому поставили 7,8 бала за шкалою від 0 до 10. На індекс щастя в окремих державах впливають такі чинники, як рівень ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя, відчуття свободи, низький рівень корупції та довіра до державних інституцій.

Фінляндія, яка вперше була визнана найщасливішою країною світу у 2017 р., коли відзначала 100-річчя незалежності, не утримує лідерства за всіма порівняльними критеріями. Там усе не так добре, якщо йдеться про показник щедрості, який оцінюється, зокрема, за тим, чи люди охоче допомагають незнайомим або роблять пожертви.

Країни, розташовані поблизу зон серйозних конфліктів, залишаються внизу рейтингу, що охоплює понад 140 держав світу. Замикає список Афганістан, контрольований Талібаном.

На увагу заслуговує висока позиція Коста-Рики, яка піднялася на четверте місце у глобальному рейтингу щастя (раніше вона посідала шосте, а у 2023 р. – 23 місце).

Польща в рейтингу посіла 24 місце. Які ще країни увійшли до тридцятки «щасливих» і «нещасливих» країн?

У цьогорічному звіті, опублікованому Оксфордським університетом, особливу увагу приділили тому, який вплив на рівень щастя мають соціальні мережі. Встановлено, що надмірне користування платформами, особливо тими, де перегляд контенту ґрунтується на алгоритмах, загалом призводить до погіршення самопочуття.

«Молоді люди, здається, більш задоволені своїм життям, коли користуються інструментами, що зосереджені на спілкуванні та спільноті», ‒ оцінили дослідники.

Згідно з аналізом, у Латинській Америці платформи соціальних мереж частіше використовуються для спілкування, ніж для перегляду інтернету, а рівень щастя молодих людей у цих країнах не знизився такою мірою, як у багатьох західних державах.