Світ
Німецькі працівники виявилися найстаршими в усьому Євросоюзі

Згідно з новими даними, Німеччина має найстарших працівників у всьому Європейському Союзі. У 2024 р. 24 % зайнятих мали від 55 до 64 років.

Це найвищий показник у ЄС, де середній рівень становить лише 20,1 %. Ця тенденція не є випадковою, а випливає з демографічних змін, пенсійної політики та економічної необхідності.

Федеральне статистичне відомство Destatis оприлюднило тривожні дані, що ґрунтуються на інформації Євростату. У 2024 р. в Німеччині було близько 40,9 млн працівників у віці 15–64 роки, з яких 9,8 млн становили особи у віці від 55 до 64 років. Це більше, ніж у будь-якій іншій країні ЄС. Для порівняння, в Італії цей показник становить 23 %, у Болгарії – 22,3 %, тоді як на Мальті лише 10,8 %, у Люксембурзі – 12,8 %, а в Польщі – 15,2 %.

Ця тенденція поглиблюється роками. Середній пенсійний вік у 2024 р. становив 64,7 року і для жінок, і для чоловіків, а це зростання більш ніж на цілий рік порівняно з 2004 р., коли він становив 63 роки для німецьких жінок і 63,1 року для чоловіків.

Показники різняться залежно від сектору: найвищу частку старших працівників (29 %) зафіксовано в державному управлінні, нижчу – у фінансових і страхових послугах та на виробництві.

Головною причиною такої ситуації є старіння суспільства. Низький природний приріст, спад кількості народжень і зростання середньої тривалості життя призводять до скорочення населення. До цього додається пенсійна політика: поступове підвищення пенсійного віку до 67 років до 2029 р. та ліквідація моделей дострокового виходу на пенсію, які раніше дозволяли залишати роботу у віці 60 років. Багато людей працюють довше через фінансову необхідність, оскільки розміру пенсій не вистачає на прожиття, а з іншого боку, компанії цінують досвід старших працівників.

Імміграція лише частково пом’якшує цю проблему. Хоч Німеччина приваблює мігрантів, багато з них – молодь. Експерти попереджають, що протягом найближчих 40 років населення працездатного віку в Німеччині суттєво скоротиться, що створить навантаження на пенсійну систему.

Іншим чинником є національна культура праці. У Німеччині старші працівники часто залишаються активними, бо робота дає їм відчуття сенсу життя та фінансової стабільності. З 1 січня 2026 р. там запровадили неоподатковувані активні пенсії, що заохочує поєднання пенсії з роботою. Це інноваційне рішення, але критики стверджують, що воно лише маскує глибокі демографічні проблеми.

Старіння робочої сили має далекосяжні наслідки. З одного боку, досвід старших працівників підвищує продуктивність і стабілізує компанії. З іншого – загрожує браком інновацій, адже молоді люди приносять свіжі ідеї, а їх у Німеччині бракує. Ринок праці стає менш гнучким, а витрати на охорону здоров’я зростають, бо старші працівники частіше хворіють, але не звільняють своїх робочих місць.

джерело:
Схожі публікації
Фінляндію вже дев’ятий рік поспіль визнали найщасливішою країною світу. Перше місце в рейтингу The World Happiness Report вона посідає безперервно з 2017 р.
Відвідування Кельнського собору, однієї з найважливіших пам’яток Німеччини та символу Кельна, незабаром стане для туристів платним.
Польські міста стоять перед серйозними демографічними змінами. Зменшення кількості народжень, міграції молодих мешканців і старіння суспільства призводять до того, що частина з них у наступні десятиліття може суттєво обезлюдніти.
Польща є зручним місцем для життя і праці. Так принаймні вважають сотні тисяч осіб з інших країн, які саме тут знайшли роботу і можуть жити краще, ніж у себе на Батьківщині.
Згідно з результатами дослідження, 41 % польських роботодавців планує залучати нових працівників у ІІ кварталі цього року.
За даними звіту, підготовленого порталом Pracuj.pl, нову роботу активно шукають 57 % поляків віком 18–24 роки.
Сьогодні розпочинається загальнонаціональне дослідження кількості бездомних людей, яке вперше в історії триватиме довше, ніж одну ніч. Воно завершиться 5 березня.
Майже у всій Німеччині сьогодні на світанку розпочався 48-годинний попереджувальний страйк у громадському транспорті.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.