Поляк, який досліджує історію залізниць, виявив у Лівані справжній скарб – один із локомотивів SU45, придбаних у 70-х роках арабською країною. Відкривач планує зняти документальний фірм про історію машин.
Міхал Біс роками цікавиться історією залізниць і фотографує локомотиви. Про польські SU45 він довідався із книг Павла Терчинського. Локомотиви продали Лівану. На думку дослідника, ця історія могла би лягти в основу сценарію документального фільму. Міхал Біс уже зняв один фільм про залізницю «Złote gody EU06», який переміг на міжнародному кінофестивалі в Австрії. У пошуках польського локомотиву, дослідник вирішив поїхати до Лівану.
Із 2012 р. Міхал писав листи до ліванського посольства щодо допомоги в пошуках, але ніхто не поспішав відгукнутися. Не відповідали також на його прохання про дозвіл на зйомки. Усе вказувало на те, що задум не вдасться реалізувати. Дослідник чув, що локомотиви SU45 зняли з колій і здали на брухт. Однак дослідник познайомився у «Facebook» із ліванцем, який сказав, що його дядько працював на залізниці і їздив польськими потягами. Міхал ризикнув і полетів на пошуки до Бейрута.
Виявилося, що SU45 перебувають у військовій базі столиці Лівану. Їх не використовують, хоча машини справні. Потрібен лише техогляд акумуляторів і дрібний ремонт. «Однак Ліван після війн і конфліктів не має залізничних шляхів. Потрібно спершу відбудувати колії, але не схоже, що це входить у плани Лівану», – пояснив Міхал.
Польські локомотиви на ліванських коліях
Три локомотиви SU45, вироблені на познанському заводі Цегельського, Ліван закупив у 70-х роках. Країна хотіла придбати 20 машин, але війна, що тривала в 1975–1990 рр., завдала серйозного удару бюджету. Із Польщі до Бейрута прибули конвой із локомотивами та група машиністів, яка мала навчити ліванців обслуговувати локомотиви. Місцеві оцінили SU45 як надійні машини. Вони курсували до 1997 р., а чутки про них не зникли дотепер.
Проектом зйомок фільму про історію польських машин у 2012 р. зацікавилася компанія вантажних залізничних перевезень «PKP Cargo», але після зміни керівника співпрацю із Міхалом Бісом припинили. Зараз кошти на зйомки фільму про SU45 у Лівані дослідник збирає на порталі wspieramkulture.pl. «Зібрані кошти я хотів би витратити на постпродакшн фільму, тобто усі роботи, пов’язані із професійним монтажем у студії, колористикою, роботою диктора та перекладача», – пояснив Міхал. Бракує 10 тис. злотих. Тим часом шанувальник залізниці вирушає в Марокко, де планує знайти польські машини, продані за часів комунізму.
Джерело: Wprost
