Одеський художник у своїх роботах дослідив і презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.
У галереї «Лабіринт» у Любліні презентували виставку під назвою «Current Value». Головним автором робіт є український художник під псевдонімом APL315. Сам проєкт розпочався у 2022 р. У його рамках постають нові праці, які створюються в різних містах. Спочатку в Одесі, пізніше в Клостернойбургу, а тепер у Любліні.
Як автор вказує в описі виставки, кожне місто формує напрямок роботи через свої архіви, архітектуру та ландшафт. На люблінській виставці автор пізнавав візуальну мову міста – символи, знаки та архітектурні деталі, що збереглися з різних історичних періодів. Автор особливо зосередився на темі того, як перетинаються долі поляків, євреїв та українців, оскільки їхні сліди назавжди відбиті в структурі міста.
Як зазначає автор, ця робота є продовженням досліджень, які розпочалися раніше в Одесі, де він досліджував міські катакомби – простір під землею, де під час Другої світової війни люди знаходили прихисток, жили та продовжували навчатися.
«Сьогодні бомбосховища знову стали частиною нашої реальності. Хоч Люблін дає інший історичний контекст, я все одно повертаюся до тих самих питань: як пам’ять зберігається у відчутних слідах і як сучасне мистецтво заново їх інтерпретує», ‒ підсумовує автор.
«Цей проєкт розпочався у 2022 р., ‒ розповіла Аліція Гелета з галереї «Лабіринт» у Любліні. ‒ Поки що художник не планує його завершувати. Те, що представлено тут, є люблінською частиною цього проєкту. У цьому проєкті дуже важливим є контекст місця, адже кожна його нова частина тісно пов'язана з конкретним містом, його історією та слідами минулого. Водночас у кожному місті художник сам обирає ті теми, які найбільше його зацікавили. У Любліні його найбільше захопила історія, у якій переплітаються долі поляків, євреїв та українців. Саме ці мотиви він шукав у музеях та архівах. Він уважно досліджував різноманітні архітектурні деталі, розглядав медалі, печатки та інші історичні артефакти. Водночас це не історична виставка. Художник не прагне відтворити історію буквально, а радше переносить її символи в сучасність. Його цікавить, як давні символи функціонують сьогодні, у новому контексті, адже історія продовжує творитися просто на наших очах, набуваючи нових значень і нових смислів».
Люблін здавна був містом, де перетиналися дороги, культури та народи. Саме тут протягом багатьох століть перепліталися долі поляків, русинів ‒ предків сучасних українців, та євреїв. Їхнє співіснування не завжди було мирним і безконфліктним, але саме завдяки цій взаємодії Люблін став одним із найяскравіших прикладів багатокультурного міста Центрально-Східної Європи. Разом із польськими мешканцями в місті жили русини, які прибували переважно з Волині, Холмщини та Галичини. Вони займалися торгівлею, перевезенням товарів, ремеслами й землеробством. У Любліні діяли православні храми, а на вулицях можна було почути українську мову поряд із польською, німецькою та іншими. Після поділів Речі Посполитої Люблін опинився під владою Російської імперії. Попри політичні зміни, місто залишалося багатонаціональним. Найтрагічнішою сторінкою в історії міста стала Друга світова війна. До її початку євреї становили близько третини населення Любліна, але під час Голокосту майже вся єврейська громада була знищена. Польське та українське населення також зазнало репресій, примусових робіт і переслідувань. Сьогодні історія цих трьох народів залишається вписана в місто. APL315 у своїй праці зосередився на пошуку слідів цієї міжкультурної спадщини Любліна.
«Ця виставка доволі загадкова. Думаю, для одних відвідувачів окремі символи будуть зрозумілими, тоді як інші без додаткового пояснення можуть залишитися незрозумілими. Роботи не супроводжуються складними кураторськими текстами. Безперечно, кожен, хто хоча би трохи знає Люблін, зможе впізнати у візуальній мові художника мотиви, пов’язані саме з цим містом», ‒ додала Аліція Гелета.
Таємничим є й сам автор виставки. APL315 працює у сфері графіті з початку 2000 р. Його роботи можна побачити не тільки в Україні, але й у Польщі, Чехії, Азербайджані, Німеччині, Угорщині чи Кореї.
Одна з ключових тем у творчості APL315 – Одеські катакомби. Під час Другої світової війни катакомби служили притулком для партизанів, стаючи символом опору та виживання. Сьогодні, в контексті нової війни, тема катакомб знову набуває особливого значення. У 2023 р. APL315 переніс образ Одеських катакомб на вулиці Берліна. Його графіті на одній з вулиць стало своєрідним «діалогом між підземним простором і поверхнею»: добірка малюнків шахтарів із катакомб отримала нове життя в європейській столиці. Цей проєкт не лише про пам'ять і спадщину, а й про культурний міст між Україною та світом.
Освіта митця є ключовою для розуміння індивідуальної стратегії художника. Він професійний ентомолог, який здобув освіту на кафедрі безхребетних Одеського державного університету, досліджував органічну естетику та створював зображення, які здалеку виглядали як силуети комах. У міждисциплінарних художніх проєктах художник поєднує свою ентомологічну освіту з пристрастю до аматорських археологічних досліджень і металошукання. У його випадку металошукач стає інструментом художнього вираження, оскільки більшість його нових робіт зібрані з предметів, знайдених на вулицях, пляжах і в парках. Старі цвяхи, монети та іржаві банки розповідають історії минулих днів.
«Окрім роботи в галерейному просторі, художник створює мистецтво на вулицях. Він є стріт-митцем, і саме тому не розкриває своєї особистості – приховує не лише ім’я та прізвище, але й обличчя та голос. Це досить загадкова постать, яка воліє працювати над своїми проєктами непомітно. На мою думку, це дуже цікавий автор, і варто прийти на виставку, щоб побачити, як він сприймає наше місто. Його досвід стріт-митця є надзвичайно цінним, адже ці автори дивляться на міський простір дещо інакше – уважніше помічають деталі того, повз що більшість людей проходять щодня. Саме тому його погляд на Люблін може стати для нас новим і несподіваним відкриттям. Цікаво, що за освітою художник є біологом. Тому його аналітичне мислення, без сумніву, вплинуло на спосіб дослідження матеріалу. Водночас, як я вже зазначала, ця виставка не є історичною реконструкцією. Художник осмислив свої висновки, творчо переосмислив їх і передав мовою сучасного мистецтва», ‒ наголосила кураторка виставки.
Фото: Galeria Labirynt
