На вчорашньому голосуванні швейцарці виступили проти звуження визначення нейтралітету своєї країни.
Проєкт, який підтримували ультраправі, передбачав, зокрема, неможливість запровадження будь-яких санкцій проти Росії та заборону ширшої співпраці з НАТО. Пропозицію висунули права Швейцарська народна партія (SVP) та пов’язаний із нею ультраконсервативний рух Pro Suisse. Критики називали цю ініціативу проросійською, повідомляє агентство Reuters.
Хоч нейтралітет Швейцарії має міжнародне визнання від часу завершення наполеонівських воєн у 1815 р., досі уряд детально не визначав способів його реалізації.
На думку SVP, традиційна позиція держави була підірвана після того, як влада в Берні запровадила санкції проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну. Автори ініціативи хотіли внести до Конституції положення, згідно з яким країна не могла би вступати до військових чи оборонних союзів або співпрацювати з ними, за винятком ситуації, коли сама стала б жертвою нападу. Крім того, Швейцарія мала б утримуватися від участі в санкціях, якщо їх попередньо не схвалила Організація Об’єднаних Націй.
Проти проєкту виступила не лише більшість політичних сил, а й федеральна влада. Міністр закордонних справ Іньяціо Кассіс застерігав, що такі зміни послабили б національну безпеку та унеможливили би проведення спільних навчань із НАТО. На думку уряду, нинішня модель забезпечує гнучкість і дає змогу реагувати на зміни міжнародної ситуації.
Французька газета Le Monde на початку вересня звернула увагу на те, що Росія різними каналами намагалася вплинути на результат референдуму, оскільки зацікавлена в уникненні подальших швейцарських обмежень. Важливість цього питання для Москви пояснюється тим, що Швейцарія є центром світової торгівлі сировиною, а також «центром обслуговування олігархів».
До нападу Росії на Україну в Женеві узгоджували умови двох третин світових операцій із російською нафтою. Нині уряд оцінює вартість заморожених у країні російських активів у 7,4 млрд франків (близько 7,8 млрд євро), не враховуючи певну кількість об’єктів нерухомості. Для порівняння, до початку війни йшлося щонайменше про 200 млрд франків (понад 212 млрд євро).
