Польща і світ
Конференція на тему «Польська операція НКВД»

«Вони загинули дійсно тільки за те, що були поляками, а більшовизм боровся з усім, що несла із собою польськість», – сказав голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек під час відкриття виставки, яка інавгурувала міжнародну конференцію «Польска операція НКВД 1937-1938 рр. Забутий геноцид».

«Сьогоднішня виставка і конференція повинна хоч невеликою мірою бути кроком в напрямку повернення з небуття тих драматичних подій, тієї частини історії польської народу, бо хоч поляки, які тоді були вбиті, не були ніколи громадянами польської держави, але вони безсумнівно становили частину народу», – сказав віце-міністр національної оборони Міхал Дворчик під час інавгурації виставки, яка супроводила міжнародну конференцію.

Подію, яка відбувалася в будинку Сейму у Варшаві, організували у 80-ту річницю Польської операції НКВД, у якій совєти вбили понад 11 тисяч поляків, котрі проживали на території Радянського Союзу. Тоді були заарештовані щонайменше 139 835 чоловік, з яких частину вивезли до концтаборів. Масові розстріли почалися після наказу, виданого 11 серпня 193 р. тодішнім головою НКВД Миколою Єжовим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
72 РОКИ ТОМУ В МОСКВІ ВІДБУВСЯ «ПРОЦЕС ШІСТНАДЦЯТИ»
69 РОКІВ ТОМУ КОМУНІСТИЧНА ВЛАДА ВИКОНАЛА СМЕРТНИЙ ВИРОК НАД РОТМІСТРОМ ВІТОЛЬДОМ ПІЛЕЦЬКИМ
77 РОКІВ ТОМУ РОЗПОЧАЛАСЯ МАСОВА ДЕПОРТАЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ ГРОМАДЯН ВГЛИБ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
КАТИНСЬКИЙ ЗЛОЧИН. 77 РОКІВ ТОМУ ПРИЙНЯЛИ РІШЕННЯ ПРО ВИНИЩЕННЯ ТИСЯЧ ПОЛЯКІВ

«Вони загинули дійсно тільки за те, що були поляками. Досить було мати польське прізвище, розмовляти польською, ходити до уже нечисленних тоді костелів, щоби потрапити під арешт, а потім під слідство. Далі – вирок так званої трійки, групи з трьох чоловік, який найчастіше говорив: розстріл і конфіскація майна», –  сказав голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек. Він підкреслив, що «усе, що несла із собою польськість – любов до свободи, прив’язаність до латинської цивілізації, до церкви – суперечило ідеї більшовизму, тому був винесений вирок смерті для цих цінностей».

Як додав Шарек, ІНП продовжує знаходити нові документи у цій справі, в тому числі з грузинсьтких, українських та російських архівів. «Це дуже лаконічна інформація. Вражають також спогади тих, хто залишився – сімей, які жили в нелюдському страху, які говорили, що лише вибух Другої світової війни приніс їм полегшення – війни, яка була ще більшим геноцидом!» – сказав Ярослав Шарек. Він підкреслив, що росіяни добре співпрацюють з Польщею у цьому питанні, навів при цьому приклад Миколи Іванова, який «багато років жив у Польщі і місією свого життя вчинив те, щоби правда про цей геноцид стала відомою полякам. І це дуже особливе, що це наші друзі-росіяни допомагають нам повернути пам’ять», – додав він.

Масштаб злочину НКВД підкреслив колишній маршалок Сейму Корнель Моравецький. «Це трагедія, немислима за своїми масштабами, якщо йдеться про відсоток убитих поляків, вбивали навіть більшовиків і працівників НКВД за те, що вони були поляками. Це щось, про що ми не маємо права забути не тільки як поляк, а як люди», – сказав Моравецький.

Як підкреслив виконувач обов’язків Управління у справах ветеранів і репресованих Ян Юзеф Каспшик, 80-та річниця злочину НКВД «це властивий момент, щоби повернутися до теми ексгумації, яку варто провести, наприклад, в Куропатах у Білорус, де в результаті Польської операції загинуло кількадесят тисяч поляків».

У заходах відкриття брали участь також віце-директор московського Історично-освітнього товариства «Меморіал» Борис Бєлєнкін, який підкреслив, що «одним із основних напрямків діяльності цієї організації є дослідження історії репресій проти поляків – не збирання статистичних даних, але встановлення конкретних імен та обличь».

У програмі конференції є також доповіді науковців з Польщі, України, Росії та Білорусі. На виставці, яка супроводить конференцію, представлені архівні тюремні фото  кільканадцятьох поляків – жертв НКВД, які належать до колекцій товариства «Меморіал». Автори експозиції – Александра Кайпер-Мішулович, Сергій Казімирчук і Павло Рокіцький.

Конференцію організували Міністерство національної оборони, Національний центр культури і фонд «My-Razem». Подія відбувалася під патронатом міністра національної оборони Антонія Мацеревича.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Міністерство закордонних справ РП наголошує, що Польща ніколи не відмовлялася від своїх фінансових претензій до Росії.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.