Їх обвинувачено у діях проти Радянського Союзу та співробітництві з Німеччиною.

Виповнилися 72 роки від дня, коли в Москві розпочато процес проти лідерів Польської підпільної держави. Провідників польських державних структур періоду 1939–1945 років підступно заарештувало НКВС у містечку Прушкув, поблизу Варшави, 27 і 28 березня 1945 року. Радянські офіцери, запрошуючи на розмови, гарантували їм повну безпеку. Лідерів підпільної Польщі обвинуватили у діях проти СРСР та співробітництві з Німеччиною.

Три засуджені у так званому процесі шістнадцятьох, у тому числі останній лідер Армії Крайової, генерал Лєопольд Окуліцький, померли або були вбиті у совєтських в’язницях. Інші, хоч не всі, повернулися до Польщі, а тут ними займалися служби безпеки, кілька осіб потрапило до комуністичних в’язниць, правдоподібно, тут одного з лідерів Польської підпільної держави вбили.

В обвинувальному акті стверджено, зокрема, «нелегальність» Армії Крайової та Ради національної єдності. Обвинуваченим поставлено закид, що вони займалися «терористичними диверсійними актами» і «шпигунством» в тилу Червоної армії та готували «воєнні дії в блоці з Німеччиною проти СРСР».

Оцінюючи московський процес, польський історик, професор Войцєх Рошковський писав: «Було надзвичайно символічним для долі Польщі, яку, з волі Кремля, починали називати „народною”, що вирок у процесі лідерів підпільної Польщі оголошено 21 червня, тобто того ж дня, коли оприлюднено повідомлення про московську угоду в справі Тимчасового уряду національної єдності. Отже, польська справа вирішилася в Москві: незалежних лідерів народу, по-зрадницькому заарештованих, зібрано в судовому залі, щоб вони вислухали принизливий вирок, а інших – маріонеткових комуністичних правителів і реалістів, що рятували рештки незалежності – в Кремлі, де вони узгодили форму влади, залежної від СРСР» (Войцєх Рошковський, «Новітня історія Польщі 1945–1980»).

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy