Польща і світ
Німецькі ЗМІ: Польща повинна вимагати репарацій також від Росії

Не вщухає відлуння слів президента Кароля Навроцького, який під час відзначення 86-ї річниці початку Другої світової війни повторив вимогу репарацій від Німеччини.

Німецька газета Die Welt зазначає: «Польща була жертвою Другої світової війни і від Гітлера, і від Сталіна, тому вона повинна вимагати репарацій не лише від Німеччини, але й від Росії». Як підкреслює автор Артур Вайгандт, це було б «актом відваги». 

«Повторюючи вимогу репарацій від Німеччини, польський президент Кароль Навроцький звернувся до давньої традиції в польській політиці, яка говорить, що Польща стала жертвою німецької агресії 1 вересня 1939 р., наслідками якої стали мільйони загиблих, зруйновані міста та спустошення, відчутні десятиліттями. Беззаперечним є той факт, що ця травма діє донині і що висунення Польщею претензій на компенсацію є законним», – вважає німецький журналіст.  Однак чому польська влада обмежується претензіями лише до Німеччини, запитує він.

«Польща була жертвою не лише Гітлера, але й Сталіна. Пакт Ріббентропа-Молотова 1939 р., в якому два тоталітарні режими поділили між собою Європу, означав кінець державного існування Польщі», – нагадав автор. 

Через кілька тижнів після німецького нападу Червона армія увійшла до Польщі. Це було не визволенням, а другою окупацією, включно з депортаціями до Сибіру, вбивствами в Катині та знищенням польської еліти. Після 1945 р. Польща залишалася «напівколонією» в радянській зоні впливу. Комуністична Польська Народна Республіка була лише формально державою, але насправді не мала суверенітету, який дозволяв би ухвалювати рішення щодо майбутнього, зовнішньої політики чи репарацій. Кожне важливе рішення залежало від Москви. Тому відповідальність за руйнування та позбавлення прав несуть не лише Німеччина, але й Радянський Союз. 

До моменту падіння радянського блоку в 1989 р. Польща «в ключових питаннях не була здатна ухвалювати рішення». З цієї причини переконливим є аргумент, що вимога компенсації повинна стосуватися також Росії. «Це не лише юридична хитрість, а й питання історичної справедливості», – наголосив автор. 

«Польща була атакована з двох сторін і зазнавала утисків від двох диктатур, використовувалася двома державами. Той, хто сьогодні закликає до відповідальності лише Берлін, замовчує половину правди», – йдеться в Die Welt.

На думку журналіста, відкрите висловлення цієї правди польським президентом було би виявом послідовності та політичної ясності. 

«Легко критикувати «друзів» на Заході. Німеччина є членом ЄС і НАТО, партнером і тому зручною мішенню. З Берліном можна вести переговори, можна чинити тиск, можна здобувати бали у внутрішній політиці. Але майже немає нікого, хто мав би сміливість вимагати репарацій від Москви. Надто велике побоювання, що це може бути розцінено як провокація, а перспективи успіху надто малі», – пише Артур Вайгандт. 

Die Welt передбачає, що Росія, «звісно, проігнорує або висміє польські претензії на репарації». Але світова громадська думка побачила б, що Польща вимагає історичної справедливості не вибірково, а комплексно – не лише від демократичної держави, але й від авторитарного агресора, який уникає відповідальності». 

Журналіст уточнив, що йдеться не про реальні виплати, які (допоки в Москві править Путін) є ілюзією. «Йдеться про чітке послання, що Польща висуває претензії до обох держав, які в ХХ столітті її знищили. Така позиція забезпечила би Польщі повагу в світі та визнання, адже йдеться про принципи, а не про політичні розрахунки», – підкреслив він. 

«Вимоги Польщі повинні бути визнані і Німеччиною, і Росією», – підсумував Антур Вайгандт.

джерело:
Схожі публікації
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
У 87-му річницю початку Другої світової війни президент Кароль Навроцький і прем’єр-міністр Дональд Туск взяли участь в заходах біля Пам’ятника захисникам узбережжя на Вестерплатте.
Одним із важливих елементів програмної реформи «Компас майбутнього» стане так званий медіамодуль, який має підготувати учнів до свідомого, критичного та безпечного користування інформацією.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
У чеському та польському інтернеті триває дезінформаційна кампанія, покликана посварити суспільства обох країн. Про це повідомляють чеські медіа.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.