У п’ятницю минає 70-та річниця акції «Вісла». 28 квітня 1947 р. комуністична влада розпочала депортацію 140 тис. польських громадян української національності. В Україні готують постанову, яка засуджує післявоєнні депортації.
В українській столиці у четвер відкрили виставку в Історичному музеї, присвячену акції «Вісла». Головні заходи відбудуться у п’ятницю у Львові. Також там відправлять екуменічну молебень за жертв депортації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У ПЕРЕМИШЛІ ГОВОРИЛИ ПРО АКЦІЮ «ВІСЛА». БЕЗ УЧАСТІ УКРАЇНЦІВ
Воєнний злочин?
Український Інститут національної пам’яті кілька днів тому виступив з ініціативою прийняти ухвалу, яка б засуджували депортації. Найближчим часом її має прийняти Верховна Рада. У ній мають засудити виселення. Зараз обговорюють різні юридичні кваліфікації депортації – чи це етнічна чистка, чи воєнний злочин.
В Україні активно коментують нещодавній демонтаж пам’ятника УПА у Грушовіцах біля Перемишля. На думку українського Міністерства закордонних справ, демонтаж не випадково стався перед річницею депортації.
Метою операції «Вісла» була ліквідація Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН). Безпосереднім претекстом для виселення і застосування щодо українців колективної відповідальності стало вбивство віце-міністра національної оборони, генерала Кароля Сверчевського, здійснене УПА. Операція дозволила розбити український партизанський рух.
Обезлюднення
Наслідком стало часткове обезлюднення територій Розточа, Перемишльського Погужа, Бещад і Низького Бескиду, а також знищення культурної спадщини цих регіонів. Перестали повністю існувати кількадесят населених пунктів. Всього вивезли близько 140 тис. українців, а також лемків, бойків, долинян і мішаних сімей, переважно з Бещад і Низького Бескиду, на Повернені землі (території на заході, приєднані до Польщі, – ред.) та до Помор’я.
До сьогодні акцію «Вісла» історики інтерпретують по-різному, оскільки від неї постраждало насамперед мирне населення, більшість із якого не мала зв’язків з УПА.
«Цю акцію провела комуністична влада», – нагадує директор Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек. «І відповідальність за акцію «Вісла» несуть, передусім, структури комуністичної держави», – підкреслює Шарек.
У 1990 р. Сенат Речі Посполитої осудив акцію «Вісла», а у 2007 р. президенти Польщі та України – покійний Лех Качинський і Віктор Ющенко – у спільній заяві визнали, що вона порушувала основні права людини.
Джерело: tvp.info