Польща та Україна
У Перемишлі говорили про акцію «Вісла». Без участі українців

Історик Анджей Запаловський: «Акцію «Вісла» не можна назвати етнічною чисткою».

У Національному музеї перемиської землі в Перемишлі, без участі українців, у п’ятницю відбулася наукова конференція, присвячена 70-й річниці операції «Вісла».

Ґжеґож Шопа, керівник відділу історії музею пояснив, що участь української сторони була б бажаною, але українці повинні зайняти рішучу позицію щодо геноциду на Волині й осіб, які відповідають за народження українського націоналізму.

«Якщо сьогодні в Україні будують пам’ятники Бандері й віддають йому шану як національному героєві, а українська сторона не добачає в тому нічого поганого, а навіть навпаки – вимагає, щоб польська сторона також змирилася з тим фактом – тому нам важко знайти спільний знаменник», – зауважив Шопа.

Історик Анджей Запаловський оцінює, що акцію «Вісла» не можна назвати – як її називають українці – етнічною чисткою:

«Якби операцію зреалізовано два-три роки після знищення українського підпілля, це була б відплата, у формі етнічної чистки. У цьому випадку, це було тактичне розбиття українського підпілля, оскільки практично кожну українську родину піддавали теророві, змушували допомагати українському підпіллю».

Історики, які виступали під час конференції у Національному музеї перемиської землі, згідні, «що поляки не мають приводу, щоб перепрошувати українців за акцію «Вісла».

Конференцію «Операція Вісла на Підкарпатті 1947–2017» організували директори Державного архіву в Перемишлі, Національного музею перемиської землі та Польського історичного товариства, відділ у Перемишлі.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
На великій сцені театру імені Юліуша Словацького у Кракові вчора, 1 лютого, відбувся п’ятий благодійний концерт «Солідарні з Україною», який став символом незмінної підтримки України в умовах російсько-української війни.