Як приклад історії, що об’єднує поляків та українців, Антон Дробович назвав війну з більшовиками, сота річниця якої припадає цього року.

Голова Українського інституту національної пам’яті закликає польсько-український історичний діалог почати з фактів, які об’єднують два народи. Антон Дробович дав розлоге інтерв’ю українському інформаційному агентству «Укрінформ». Повідомляє кореспондент Польського радіо Павел Бушко.

Як приклад історії, що об’єднує поляків та українців, Антон Дробович назвав війну з більшовиками, сота річниця якої припадає цього року. Голова УІНП нагадав про постать Марка Безручка, генерала УНР, котрий командував обороною Замостя. Дробович звернув увагу, що 9 травня припадає сота річниця відбиття Києва польсько-українськими військами з рук більшовиків. Голова УІНП наголосив, що в Україні відбудуться заходи з нагоди цієї річниці.

Одночасно, як сказав Дробович, він не хоче уникати складних тем. «Дійсно, бували випадки, коли українці – в силу того, що відчували той чи інший тиск з боку польської влади – вчиняли якісь злочини, зокрема військові, коли озброєні люди приходили і вчиняли злочини проти місцевого населення. Але ми не будемо забувати, що з польського боку теж були такі випадки, коли польські військові зі зброєю приходили і вбивали українських цивільних. Ми будемо про це чесно говорити», – сказав Антон Дробович. На його погляд, це єдиний шлях, яким можна йти, «інакше ми просто опинимося в черговому гирлі брехні».

Голова УІНП зазначив, що «люди, пов’язані зі збройною боротьбою, мали далеко не завжди легкі моральні вибори. Національна пам’ять не може уникати таких проблем. Були складні рішення».

«Рішення зі зброєю в руках захищати країну – це всім зрозуміло, але діяти терористичними методами на території Польщі, де українці були дискримінованою меншістю, – це зовсім інша історія. І це не зовсім в’яжеться з тим образом абсолютно безгрішних героїв. Тому я за таку складну історію і за таку складну пам’ять, – сказав він. – Я хочу, щоб не було такого: якийсь – з одного боку – священний маршал Жуков на білому коні і з крильцями, а з іншого боку – непорочний Степан Бандера на білому коні з крильцями. Нічого такого не буде, бо це неправда. Я проти оцих спрощень».

Директор Українського інституту нацпам’яті серед своїх пріоритетів назвав, зокрема, «порозуміння з сусідами, збереження української пам’яті в Польщі». «Вже є поступ. Уперше за багато років Польща офіційно засудила акт вандалізму, здійснений на горі Монастир, і ми очікуємо подальших кроків – розслідування, покарання, відновлення пам’ятника та інших наших місць пам’яті, щодо яких був здійснений вандалізм. Щодо всіх місць пам’яті, в яких в Україні був здійснений вандалізм, з початку російсько-української війни справи були розслідувані, відновлені тощо, ми очікуємо на те саме зі сторони Польщі», – підкреслив голова УІНП Дробович.

Згідно із даними польського Інституту національної пам’яті, з 1943 до 1945 р. на Волині, у Східній Галичині та на Люблінщині українські націоналісти вбили близько 100 тис. громадян Другої Речі Посполитої, кількість жертв з українського боку польські історики оцінюють у 10 тис.

Джерело: Українська служба Польського радіо