Світ
Жодних шпильок. Жінки в Японії борються з дрес-кодом

Тисячі жінок в Японії приєдналися до кампанії #KuToo проти дрес-коду на робочому місці та очікувань, що жінки носитимуть туфлі на високих підборах.

Кампанія розпочалася з посту 32-річної художниці, письменниці і феміністки Юмі Ішікави із Токіо, яка написала у Twitter про те, що жінок змушують носити високі підбори на роботі. Пост став вірусним у соціальних медіа, набрав понад 67 тис. вподобань і майже 30 тис. поширень.

Юмі Ішікава на цьому не зупинилася і відправила до уряду інтернет-петицію із вимогою заборонити дрес-коди, в яких жінок змушують носити високі підбори на робочому місці. Вона стверджувала, що ходіння на високих підборах може викликати набряки, мозолі та перенапруження в нижній частині спини, у них складно рухатися і вони викликають біль. Жінка зазначила, що такі вимоги є ознакою дискримінації за статтю, оскільки ніхто не має таких очікувань щодо чоловіків.

Юмі Ішікава також запустила хештег #KuToo, за аналогією до акції #MeToo, в якій жінки говорили про переслідування. #KuToo – це комбінація двох японських слів: «взуття» і «біль». «Я сподіваюся, що одного дня ми позбудемося звичаю змушувати жінок носити підбори і лаковані туфлі», – написала художниця.

Петицію підписали близько 20 тис. осіб, а у соціальних мережах під хештегом #KuToo жінки почали описувати свій досвід.

У деяких японських компаніях від працівниць роками вимагають носити високі шпильки в офісі, хоча є корпорації, де формально немає такої вимоги. Однак багато жінок носять високі підбори через традицію та соціальні очікування.

Японський чиновник, що займається питаннями рівних можливостей, коментуючи петицію художниці, повідомив CNN, що зараз у японському законодавстві немає законів, які би обмежували роботодавців у вимогах щодо дрес-кодів для працівників. Варто відзначити, що японський уряд ще у 2005 р. проводив кампанію «Cool Biz», метою якої було звільнити працівників від краваток, щоби зменшити використання кондиціонерів, а отже, споживання електроенергії.

Ішікава оцінила, що було би чудово, якби уряд провів подібну кампанію для жінок про носіння високих підборів. В інтерв’ю для «Reuters» вона нагадала, що Японія значно відстає від інших країн з точки зору дискримінації за ознакою статі. Про це свідчить індекс Всесвітнього економічного форуму про ступінь гендерної рівності, де серед 149 країн Японія опинилася на 110-й позиції.

Рух #KuToo – це не перша ініціативою у світі, пов’язана із вимогою до жінок носити високі підбори. У 2016 р. у Великій Британії Ніколя Торп направила подібну петицію після того, як її відправили додому, оскільки вона відмовилася носити високі підбори на робочому місці.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
Польські експерти вважають, що масового переходу на чотириденний робочий тиждень поки не буде.
Частина працівників у Польщі відчуває втому, емоційне виснаження та відсутність впливу на бодай щось.
Хоча продаж зброї країнам, які постраждали від конфліктів, загалом заборонений, передбачені винятки «за особливих обставин».
49,8 % поляків виконують додаткову роботу поза своєю основною зайнятістю, а ще 58 % із них хочуть продовжувати або розпочати таку трудову активність.
Рекордна кількість людей старшого віку в Польщі відкладає вихід на пенсію. Головним мотиватором цього явища є динамічне зростання мінімальної зарплати.
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, вказують, що 46 % поляків вважають, що найбільшою загрозою для стабільності країни в найближчі п’ять років є політичний конфлікт і поляризація.
Додаткова робота дедалі частіше допомагає полякам покривати понаднормові витрати та формувати заощадження.
Згідно з результатами дослідження, 41 % польських роботодавців планує залучати нових працівників у ІІ кварталі цього року.
За даними звіту, підготовленого порталом Pracuj.pl, нову роботу активно шукають 57 % поляків віком 18–24 роки.