Кожна технологія, навіть та, яку вважають спасінням, має свої погані сторони. Це стосується і електричних автомобілів. Тут навантаження створюють акумулятори, яких не можна викинути у сміття чи відправити на сміттєспалювальний завод. Фіни оголосили, що опрацювали досить ефективний метод утилізації.

Історію про те, як у 1894 р. «Times» вперше передбачав, що до 1950 р. вулиці Лондона будуть вкриті трьома метрами кінського гною, зазвичай цитують, щоб продемонструвати неусвідомлення потенціалу інновацій. Тоді було побоювання, що так завершиться збільшення темпів прибуття коней, необхідних для перевезення людей у все більшому місті. Рішенням виявився автомобіль.

Однак побічні ефекти мають обидва види транспортних засобів. Так само, як більше ста років тому велися розмови, що можна зробити з небажаним навозом, так сьогодні міста шукають способу позбутися смогу, виробленого автомобілями. І знову прийшла надія. Електромобілі, які не викидають оксидів сірки, азоту або твердих частинок. І так само, як у XX ст., транспортні засоби, обладнані двигунами внутрішнього згорання, витіснили коней, починається заміна традиційних автівок на електромобілі. І так само, як і тоді, швидкість прогресу залежить від того, де ми живемо – на сході чи на заході Європи.

Загрози електромобілів

Однак електричні автомобілі також несуть великі виклики. Йдеться про акумулятори, які живлять їхні двигуни. Вічних немає, тому одного дня їх доведеться утилізувати. Сучасна технологія дозволяє відновити половину компонентів, що використовуються для їх виробництва. Решту виробники автомобілів повинні зберігати у безпечному місці. Фіни з енергетичної компанії «Fortum» оголосили, що можуть відновити вже 80 % матеріалів, а якщо докладуть зусиль, то навіть 90 %.

Інформація про нову технологію розсіює багато страхів, хоча це досі не той прорив, на який усі чекають. Проблема утилізації батарей добре відома, але досі має потенційний характер. Літій-іонні батареї мають надзвичайно тривалий термін служби. «Nissan Leaf» продається з грудня 2010 р., а перша Tesla S із масового випуску з’явилася у 2012 р. Враховуючи, що в приватних автомобілях акумулятор живе в середньому 10 років (при 25–30 тис. км річного пробігу), переважна більшість акумуляторів досі лишається у вжитку.

Більше того, навіть коли їхня початкова потужність знизиться до 50–70 % і їх доведеться замінити на нові, вони все одно матимуть другий шанс. Це ніби відходи, на додаток – небезпечні, але вони досі працюють. Можливо, їх не можна використати в автомобілях, тому що їх потрібно надто часто заряджати, але вони можуть бути акумуляторами для будинків, обладнаних сонячними панелями.

І так виглядає друге життя автомобільних акумуляторів. Вони переходять у стаціонарну версію, обслуговуючи мешканців. Ганс Ерік Мелін, засновник лондонського центру «Circular Energy Storage Research and Consulting», прогнозує, що їх утилізація буде серйозним викликом лише в середині майбутнього десятиліття.

«Fortum» оцінює, що у 2015 р. світовий ринок відновлення літієвої батареї коштував 1,7 млн євро, але протягом кількох років він має зрости до 20 млрд євро. Таким чином, технологія, реалізована у співпраці з компанією «Crisolteq», іншою фінською компанією, що спеціалізується на розробці методів відновлення металів, поки використовується в обмежених масштабах. Сьогодні матеріалом, що підлягає обробці, є в основному пошкоджені батареї з дефектами, що виникають на виробничому етапі, а також ті, що витягуються з розбитих автомобілів. Вони майже не відновлюються.

Дві проблеми з акумулятором

Перша випробувальна установка для переробки акумуляторів працює у фінському місті Гар’явалта. Вона може працювати у масштабах виробництва, а переведення цього процесу у промислові масштаби є завданням компанії на найближчі роки. При розбиранні використовуються інноваційні гідрометалургійні технології, що дозволяють відновити велику кількість елементів, зокрема алюмінію, літію, марганцю, кобальту та нікелю.

Фіни таким чином убивають двох зайців одним пострілом. З одного боку, вони нейтралізують небезпечні відходи, а в той же час отримують метали, попит на які зросте саме за рахунок розвитку електромобільності й необхідності створення все більшої кількості нових батарей – до 2030 р. попит на марганець і нікель має збільшитися у 8 разів.

Видно, що на відміну від коней і автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, екологічні проблеми, які створює нова технологія, вирішуються ще на початку її впровадження. Нас змусила це зробити ситуація, а також стан природи та масштаби явища. Тим не менш, головне, що ми не відкладаємо пошук рішення на невизначений час. А при нагоді створюється новий, прибутковий бізнес.

Джерело: Forbes