Фінляндія відмовилася від традиційної стаціонарної телефонії. Після майже 140 років оператор Elisa відключив загальнонаціональну мережу, що діяла на мідних кабелях.

Послугу повністю припинили сьогодні, 1 липня 2026 р.

«Алло, телефоную з Лондона», ‒ прозвучало під час останнього в країні дзвінка, коли в Гельсінкі на стаціонарний номер столичного Музею телефонії, зателефонував президент компанії Elisa Топі Маннер, який перебував у літній відпустці. На іншому кінці слухавки був директор Фінського агентства зв’язку та інфраструктури Яркко Саарімякі. Історичну останню розмову в прямому ефірі транслювало суспільне телебачення Yle.

🔴 Finland shuts down 150-year-old copper landline network, shifts to fibre

Finland on Tuesday ended analogue landline service, joining Estonia, the Netherlands, Norway, and Spain in retiring copper-wire infrastructure. Elisa, the country's last major telecom operator with a… pic.twitter.com/pGovo0aAFQ

— NewsTongue (@NewsTongueX) June 30, 2026

Під час розмови співрозмовники поділилися своїми дитячими спогадами, пов’язаними зі стаціонарним телефоном, а також уже забутими правилами телефонного етикету. Вони згадували, зокрема, що раніше, коли телефонували на стаціонарний номер, часто було невідомо, хто саме відповість, а людину, з якою хотів поговорити абонент, доводилося кликати до телефону.

Elisa була останнім загальнонаціональним оператором у Фінляндії, який до цього часу ще підтримував можливість здійснення традиційних дзвінків на стаціонарні номери, що працювали в кабельних мережах. Однак такими послугами в країні користувалися лише кілька тисяч осіб.

Утримання мережі стало надто дорогим не лише через вартість обладнання та матеріалів, але й через нестачу фахівців, які знаються на цій старій аналоговій технології. У зв’язку з розвитком волоконно-оптичних і цифрових технологій її перестали викладати в навчальних закладах.

Першу традиційну телефонну лінію у Фінляндії було встановлено в Гельсінкі наприкінці 1877 р. ‒ того самого року, коли в Європі розпочалася ера телефонів після того, як у багатьох країнах почали випробовувати винахід шотландця Александра Грема Белла. Ще на початку 1990-х рр. у Фінляндії діяло близько 2,9 млн стаціонарних телефонних номерів.

Сьогодні послуги традиційної стаціонарної телефонії, що базується на мідних кабелях, ще надають місцеві оператори в деяких невеликих містах. За оцінками відповідних служб, демонтаж загальнонаціональної кабельної інфраструктури може тривати роками.