Польща
Прокуратура в Польщі не виявила фактів «прославляння Бандери» в Сагрині

Прокуратура в Грубешові припинила слідство щодо можливого порушення закону про ІНП під час поминальних заходів у Сагрині.

Районна прокуратура у Грубешові припинила розслідування щодо «бандерівського привітання» під час поминальних березневих заходів у селі Сагринь Люблінського воєводства. Польські прокурори не виявили фактів «прославляння Степана Бандери» та порушення нового закону про Інститут національної пам’яті. Про це повідомляє портал nasze-slowo.pl.

Нагадаємо, 10 березня офіційна українська делегація, до якої увійшли посол України в Польщі Андрій Дещиця, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, представники місцевої влади у Львівській та Волинській областях приїхали в село Сагринь, щоб вшанувати убитих польською Армією Крайовою у 1944 р. українців.

Як повідомила тоді люблінська газета «Dziennik Wschodni», один із промовців завершив свій виступ традиційним українським привітанням «Слава Україні. Героям Слава». Видання назвало це привітання «бандерівським». Людиною, яка виголосила це привітання, був перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик, обраний від партії ВО «Свобода». Він також заявив, що в України є свої герої – це Степан Бандера та УПА, а у Польщі – свої.

Один із присутніх на заході поляків потрактував це як героїзацію Степана Бандери, що згідно з прийнятими нещодавно змінами до закону про Інститут національної пам’яті в Польщі заборонено. Чоловік викликав на кладовище поліцію, яка перевірила документи волинського чиновника, проте вирішила не затримувати його.

Водночас, як нагадує портал nasze-slowo.pl, Вєслав Гук із Товариства вшанування поляків, замордованих на Волині з центром у Замості, сказав тоді польському сайту «Kronika Tygodnia»: «Коли українці пішли помолитися за загиблих у Сагрині, один з учасників, одягнений у вишиванку «бандерівського» кольору зі вставленим нагрудним знаком націоналістичної партії «Свобода», виступив із промовою, розхвалюючи УПА, Бандеру і Шухевича. Він сказав, що Бандера завжди буде національним героєм України, таким же, як для поляків Пілсудський».

Зі слів члена організації можна було зробити висновок, що українець порушив зміни до закону про Інститут національної пам’яті, це заборонені законом дії, і тому справою зайнялася прокуратура, яка тепер припинила розслідування.

«Розслідування у цій справі щодо підозри про поширення ідеології тоталітарного та фашистського режиму 10 березня 2018 р. в Сагрині (тобто за правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 256 Кримінального кодексу) було припинено через відсутність ознак заборонених дій», – поінформував Артур Кубік, прокурор районної прокуратури у Грубешові. Він додав, що Олександра Пирожика не допитували як свідка у справі.

Нагадаємо, що нещодавно Окружна прокуратура у місті Замость у Люблінському воєводстві припинила слідство у справі виступу голови Українського товариства від липня цього року під час пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених українцям, вбитих під час акції, проведеної польським підпіллям 1944 р.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
У бюджеті Ряшева зарезервовані кошти на демонтаж пам’ятника вдячності Червоній армії. Скульптура з постаменту потрапить до музею, а декоративні плити будуть експоновані на військовому цвинтарі.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
У центрі Москви відкрили виставку «Десять століть польської русофобії», підготовлену Російським військово-історичним товариством.
З ініціативи польського мільярдера Романа Каркосіка в селі Конотопє в Куявсько-Поморському воєводстві зводять найвищий у Європі пам’ятник Богородиці.