Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.

Про це на вчорашній пресконференції в Замості заявив заступник директора Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовський. Міська влада відповідає, що звернеться до інституту за висновком щодо відновлення присвяченої їй таблиці.

🟥 Przeciwnicy polskiej niepodległości nie zasługują na upamiętnienie!

⚠️ Władze Zamościa planują przywrócenie usuniętej w 2018 roku tablicy pamiątkowej, poświęconej komunistycznej działaczce Róży Luksemburg. W latach dziewięćdziesiątych XIX wieku Luksemburg potępiła nurt… pic.twitter.com/4dPWVdTEeX

— Instytut Pamięci Narodowej (@ipngovpl) March 4, 2026

Меморіальна таблиця на честь Рози Люксембург висіла на одній із кам’яниць Старого міста в Замості з 1979 до 2018 р. Потім її зняли відповідно до закону про декомунізацію. Минулого тижня вона мала знову з’явитися на тому самому будинку. Відновлення таблиці виявилося спільною ініціативою Фонду імені Рози Люксембург і міста Замость. Однак місцева влада поки що утрималася від цієї ідеї через те, що досі не отримала згоди реставратора пам’яток на проведення робіт на фасаді будинку, оскільки він звернувся по відповідний висновок до Інституту національної пам’яті.

Заступник директора ІНП Кароль Полейовський під час брифінгу в Замості назвав Розу Люксембург «німецькою комуністичною діячкою». На його думку, вона поділяла погляди інших комуністів, а відбудова вільної Польщі була для неї «дрібнобуржуазною химерою».

«Біографія Рози Люксембург однозначно говорить про неї як про постать, яка не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі. Вона була переконаною противницею польської незалежності та сповідувала комуністичні погляди», ‒ оцінив Кароль Полейовський.

На його думку, дії міської влади суперечать польському законодавство, зокрема закону про декомунізацію 2016 р. Він додав, що покарання за пропагування тоталітаризму, зокрема, комуністичної ідеології, передбачає Кримінальний кодекс.

«Відповідно до закону, кожне вшанування в публічній сфері має обов’язково, згідно із законом, бути подано на розгляд Інституту національної пам’яті. У цьому випадку цього не сталося», ‒ наголосив заступник директора ІНП і закликав відмовитися від будь-яких спроб вшанування в публічному просторі «осіб, які представляють тоталітарну ідеологію».

Tablica o Róży Luksemburg nie wróci do Zamościa. Konserwator zabytków nie zgodził się na upamiętnienie komunistycznej działaczki
📺 #wPolsce24 | 🇵🇱 #TuJestPolska
Czytaj 👉 https://t.co/bCDX4WLxxuhttps://t.co/o6u3bUpBlm

— wPolsce24 🇵🇱 #TuJestPolska (@wPolscepl) March 3, 2026

Кароль Полейовський повідомив, що з 2022 р., тобто від початку повномасштабної агресії Росії проти України, в країні демонтували понад 40 пострадянських пропагандистських об’єктів. На його думку, паралельно можна спостерігати процес «рекомунізації польського публічного простору».

«У Польщі відроджується комунізм, постає неокомунізм, який є загрозою для нашої свободи, для нашого суспільства», ‒ заявив заступник директора ІНП.

Делегація ІНП Польщі вчора офіційно направила листа президентові Замостя Рафалу Зволяку, у якому повторно виклала свою позицію щодо таблиці на честь Рози Люксембург.

Про те, що міська влада раніше не звернулася по висновок до ІНП, у середу PAP розповів речник замойської ратуші Яцек Бельз. Такий обов’язок, як він пояснив, слідує не із закону про декомунізацію, а з новелізації закону про Інститут національної пам’яті 2016 р., яка розширює визначення комуністичних злочинів, рахуючи від початку революції 8 листопада 1917 р.

Ідею відновлення таблиці на честь Рози Люксембург ще минулого тижня розкритикував у своїй заяві Інститут національної пам’яті РП, який вважає, що це суперечить забороні пропагування комунізму. Речник магістрату міста Замость тоді пояснював, що «таблиця говорить лише й виключно про те, що в Замості народилася Роза Люксембург, діячка міжнародного робітничого руху». «І все. Там немає жодного прославляння тоталітарної системи чи політичних натяків. Це має бути лише інформаційна таблиця», – уточнив речник магістрату Яцек Белз.

Роза Люксембург народилася 5 березня 1871 р. в Замості. Вона була наймолодшою з п’яти дітей єврейського купця. Закінчила 2-гу варшавську жіночу гімназію. У 1887 р. вступила до партії «Пролетаріат». У Швейцарії вона вивчала філософію, економіку і право, захистила докторську дисертацію на тему промислового розвитку Королівства Польського.

Вона була співзасновницею Польської соціалістичної партії, а згодом Соціал-демократичної партії Королівства Польського, перетвореної згодом на Соціал-демократичну партію Королівства Польського і Литви. Із 1898 р. перебувала в Німеччині. Належала до лідерів Соціал-демократичної партії Німеччини та брала участь у засіданнях Другого інтернаціоналу. У 1904 р. Роза Люксембург провела три місяці у в’язниці за образу імператора Вільгельма ІІ у публічному виступі. У 1905–1906 рр. брала участь у революції у Варшаві та Петербурзі. У 1906 р. кілька місяців була ув’язнена у Варшавської цитаделі. Із 1907 р. вела діяльність у Німеччині, де відстоювала масові страйки як шлях до революції та повалення капіталізму насильством. У 1918 р. вона стала співзасновницею Комуністичної партії Німеччини.

У січні 1919 р. її затримали разом із Карлом Лібкнехтом і Вільгельмом Піком за участь у робітничому повстанні в Берліні. Поліція передала в’язнів бойовикам парамілітарних добровольчих формувань, які після допиту побили, а згодом застрелили Розу Люксембург. Роза Люксембург була представницею лівого революційного крила Другого інтернаціоналу, критикинею Леніна й більшовизму. Вона ставила під сумнів польські прагнення до незалежності.