Василь Боднар заявив, що варто очікувати подальших дозволів на ексгумацію з української сторони. Однак він наголосив, що в цьому питанні необхідна комунікація між Інститутами національної пам’яті обох країн, на яку Україна чекає вже три місяці.

Посол України в Польщі Василь Боднар учора, 15 жовтня, заявив PAP, що після отримання дозволів на роботи в Пужниках, Збоїськах у Львові та зовсім нещодавно в Углах Рівненської області, варто очікувати подальших дозволів на ексгумацію з української боку.

«Ми готуємо подальші дозволи. Дасть Бог, усе владнається. Однак чим більше провокацій і негативної комунікації, тим важче просувати ці справи», ‒ заявив Василь Боднар.

«У цьому питанні кожен вставляє свої п’ять копійок у публічну сферу замість того, щоб розмовляти один із одним. Я дуже хотів би, щоб Інститути національної пам'яті налагодили нормальну співпрацю. Як ми можемо працювати, якщо немає комунікації між ключовими міністерствами?» ‒ звернув увагу посол.

Дипломат зазначив, що, попри попередні домовленості, досі не відбулася зустріч між очільниками Інститутів національної пам’яті. «Ми вже три місяці чекаємо на відповідь від польської сторони щодо зустрічі керівників Інституту національної пам’яті та організації зустрічей істориків. Хотілося би помилятися, але, схоже, польська сторона лише помірно зацікавлена ​​в історичній співпраці», ‒ заявив Василь Боднар.

У вівторок, 14 жовтня, Кароль Полейовський, заступник директора польського Інституту національної пам'яті, оцінив: попри деякі сигнали, прориву щодо ексгумації жертв Волинської трагедії не відбулося. «Іноді це подають як прорив. Я дозволяю собі бути скептичним. Прорив передбачав би щось інше: системне регулювання пошуку жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», ‒ сказав він.

Кароль Полейовський прокоментував згоду української сторони на проведення ексгумаційних робіт в Углах. Він сказав, що згода була надана львівській компанії. «Я не бачив жодного документа, в якому зазначалося б, що це було зроблено для польської організації», ‒ заявив він.

Василь Боднар пояснив, що, згідно з українським законодавством, головним підрядником таких робіт у країні має бути компанія, зареєстрована в Україні. «Право на проведення земляних робіт надається українській компанії. Так було в Пужниках, так було у Збоїськах у Львові і так також буде в Углах», ‒ наголосив він.

Дозвіл на проведення земляних робіт в Углах, виданий українською владою останніми днями, став результатом зусиль Польсько-українського товариства примирення.

«Заявку товариства до Українського інституту національної пам’яті було схвалено. Ми подали дозвіл на проведення робіт в Углах разом із листом від українського Міністерства культури та нотою до Міністерства закордонних справ Польщі. Ми звернулися з проханням про подальшу передачу цих документів до відповідних установ у Польщі. Ми запросили до діалогу фахівців, щоб узгодити технічні деталі організації пошуків в Углах», ‒ наголосив Василь Боднар.

Дипломат додав, що, як і раніше в Пужниках, польський заявник на пошук останків жертв зв’язується з українською компанією, яка у свою чергу звертається за відповідними дозволами до українських регіональних органів влади, які потім займаються такими питаннями на міністерському рівні. «Ці питання обговорювалися під час засідання Польсько-української робочої групи з історичного діалогу. Це спільно узгоджена позиція. А ті, хто маніпулює цим, хочуть зірвати весь процес», ‒ оцінив дипломат.

Василь Боднар нагадав, що торік у листопаді міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга закликали польські державні установи та приватні структури проводити пошукові та ексгумаційні роботи. «Україна підтверджує, що немає перешкод для польських державних установ і приватних структур проводити пошукові та ексгумаційні роботи на території України у співпраці з відповідними українськими установами відповідно до українського законодавства, і заявляє про свою готовність позитивно розглянути запити з цих питань», ‒ процитував тодішню заяву Радослав Сікорський. Він додав, що Польща мобілізує власні інституції, як-от Інститут національної пам’яті, «щоб бути чутливими до українських вимог».