Заступник голови Інституту національної пам’яті РП Кароль Полейовський вважає, що, попри деякі сигнали, прориву в ексгумаціях жертв Волинської трагедії не досягнуто.
«Проривом було би системне регулювання пошуку жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», ‒ додав він.
Під час засідання сенатського комітету з прав людини та верховенства права, на якому розглядали інформацію про діяльність Інституту національної пам’яті, сенатор Марек Коморовський запитав заступника голови Інституту національної пам’яті про його оцінку дій української влади щодо польських зусиль з ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Іноді це подається як прорив. Дозвольте мені бути скептичним. Прорив передбачав би щось інше, як-от системне регулювання пошуку жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», ‒ сказав він.
🔴 Nie ma żadnego przełomu w sprawie ekshumacji ofiar Zbrodni Wołyńskiej [Karol POLEJOWSKI] @ipngovpl • Wszystko co najważniejsze ⤵️ https://t.co/40W8Ti8K8J
— Wszystko Co Najważniejsze (@Najwazniejsze) October 14, 2025
Він нагадав, що Інститут національної пам’яті подав 26 запитів на ексгумацію, з яких було розглянуто лише один, що стосується робіт у Львові, пов’язаних з останками солдатів Війська Польського, які загинули у вересні 1939 р., захищаючи Львів.
Він зазначив, що згода української сторони на ексгумаційні роботи в Пужниках, яка була надана на прохання польської фундації «Свобода та демократія», була «лише частковою, для однієї могили». «І ми знаємо, що є друга могила з подібною кількістю жертв», ‒ додав він.
Говорячи про дозвіл на проведення пошукових робіт у селі Угли в Рівненській області, він зазначив, що його було надано львівській компанії «Доля». «Я не бачив жодного документа, в якому зазначалося би, що це було зроблено для польської організації», ‒ заявив він.
«Я дуже обережно стверджую, що в цьому питанні відбувся якийсь прорив. На мою думку, його не було», ‒ сказав заступник голови Інституту національної пам’яті.
«Ми радше намагаємося досягти рішень, які задовольнили б обидві сторони. Але ми в Інституті національної пам’яті точно не зможемо погодитися на симетрію у ставленні до жертв. Тут немає симетрії. Згідно з нашими висновками, заснованими на джерелах, кількість жертв на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Польської Республіки перевищує 130 тис.», ‒ сказав Кароль Полейовський.
«Я хотів би прориву, я хотів би, щоб це нарешті було системно врегульовано. Але мені прикро констатувати, що, попри деякі ознаки, прориву не було. Я чекаю на нього», ‒ зазначив заступник голови Інституту національної пам’яті.
Нагадаємо, речник Міністерства культури та національної спадщини РП Пьотр Єнджейовський заявив у понеділок, 13 жовтня, що «конструктивний діалог між обома сторонами триває, а розроблені стандарти дають результати». Він наголосив, що «2025 р. – це рік значного прогресу в історичному діалозі між Польщею та Україною».
