Публіцист видання Rzeczpospolita вважає, що суперечки між Варшавою та Києвом щодо пам’ятників негативно впливають на взаємовідносини країн.
«В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях», – заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни.
«Dziennik Gazeta Prawna» пише про очікування української сторони, що в Польщі відновлять місце пам’яті на горі Монастир.
Уряд України звільнив з посади голову Інституту національної пам’яті цієї країни Володимира В’ятровича. Він вважається одним із архітекторів української історичної політики, а у Польщі його сприймають як апологета діяльності ОУН-УПА.
«Щоби взаємовідносини між Польщею та Україною були якомога кращими, потрібно пам’ятати про Волинь», – заявив президент Польщі. Анджей Дуда поклав квіти до варшавського Пам’ятника жертвам Волинської різанини, розпочавши відзначення Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої. Цей день відзначають 11 липня.
Сьогодні, 11 липня, у Польщі День пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Посол України в Польщі Андрій Дещиця сказав, що Україна хоче достойно вшановувати жертв Волинської трагедії.
У неділю, 23 червня, вулицями Перемишля пройшла традиційна щорічна процесія, приурочена до свята української національної пам’яті.
У вівторок, 12 березня, новий посол Польщі в Києві Бартош Ціхоцький вручив копії вірчих грамот віце-міністрові закордонних справ України.
Візит Дональда Туска в Україну, а особливо його промова у Верховній Раді в Києві висунули на перший план польську тематику в російськомовних медіа як у Росії, так і в Білорусі. Від коментаторів російських телеканалів глядач може дізнатися, що Польща розраховує на розпад України і створення власної «імперії» у Східній Європі.
