Польща
Більше 30 % дорослих поляків сплачують рахунки із затримкою

31 % дорослих поляків визнають, що сплачують рахунки після закінчення терміну. Це результати опублікованого звіту Національного реєстру боржників «Гаманець статистичного поляка». Платежі зазвичай затримують30–40-річні люди.

Як зазначив Національний реєстр боржників, найбільш дисциплінованою групою є люди віком від 60 років. 84 % із них визнають, що «ніколи» не запізнюються зі сплатою боргів. Найгірші результати в цьому відношенні в людей у віці 35–44 років – половина із них затримують оплату.

На те, чи хтось стає боржником, впливає також стать і освіта. Жінки набагато рідше мають старі борги, ніж чоловіки, а люди із середньою та вищою освітою – рідше, ніж ті, хто закінчили лише початкову школу або мають робітничу освіту.

«31 % дорослих поляків визнають, що сплачують за зобов’язаннями із затримкою, хоча переважна більшість із цієї групи стверджує, що так буває зрідка», – йдеться в доповіді. Про часті затримки платежів говорять 4,3 % опитаних. «Якщо перевести відсотки в цифри, то таких постійних боржників буде трохи більше мільйона», – підрахували дослідники. Натомість близько 37 тис. співвітчизників прямо визнають, що вони «навмисно не платять» і не планують робити цього в майбутньому.

Найчастіше люди пояснюють свої затримки з оплатою рахунків тим, що забули про певні зобов’язання (39,4 % боржників). Удвічі менше респондентів як причину вказують недостатній дохід і тимчасові фінансові проблеми (21,5 %).

«Ці труднощі не є результатом хвороби чи втрати робочого місця, оскільки на такі причини вказують 10,9 % та 8,6 % поляків відповідно», – читаємо у звіті. Набагато частіше заборгованість виникає із «непередбачених витрат на інші речі».

Ця остання причина, як підкреслюється, підтверджує багаторічні спостереження, що поляки часто ставляться до постійних постачальників послуг як до джерела дешевих позик.

На думку Якуба Костецького, керівника колекторської компанії «Kaczmarski Inkasso», важливо говорити про те, що вчасна сплата рахунків є нормою, і немає жодних виправдань для затримок. Костецький зазначив, що серед респондентів є група осіб, які заявляють, що навмисно не оплачують рахунки та «не планують платити взагалі». «Серед усього населення вони складають 1,5 проміле, але насправді їх набагато більше, просто їм соромно зізнатися, що вони навмисно не сплачують рахунків», – зазначив він.

Як повідомив керівник Національного реєстру боржників Адам Лонцький, у реєстрі є понад 2,5 млн споживачів із боргами. Ця цифра постійно зростає. Він зазначив, що в реєстр неможливо «потрапити випадково». «Оплата має бути прострочена щонайменше на 30 днів, а кредитор повинен надіслати боржникові рекомендований лист або особисто вручити попередження: якщо той не сплатить борг протягом 30 днів, його дані будуть переслані в реєстр боржників», – пояснив він. Та додав, що теоретично боржник може потрапити до бази даних через 60 днів із моменту закінчення терміну сплати, але на практиці це триває довше, оскільки більшість кредиторів намагаються кілька разів заохочувати боржника до погашення боргу, перш ніж повідомити реєстр боржників.

Третя частина доповіді «Гаманець статистичного поляка» була підготовлена ​​дослідницькою компанією «Kantar Millward Brown» на замовлення Національного реєстру боржників на підставі результатів дослідження, проведеного «Kantar Millward Brown» у третьому кварталі 2018 р.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Загалом із програми вартістю 240 млрд злотих 150 млрд уже спрямовано в польську економіку.
Лише 12 % опитаних заявляють, що їхні заробітки дозволяють їм жити комфортно та без особливих проблем оплачувати великі витрати.
Кількість мешканців Польщі, які тимчасово перебувають за кордоном щонайменше 12 місяців, скоротилася з 1,690 млн у 2017 р. до приблизно 1,499 млн у 2024-му.
Компанія Volkswagen Group Polska завершила перше півріччя 2026 р. на позиції лідера польського ринку, а продажі електромобілів концерну зросли більш ніж на 50 %.
Поляки живуть дедалі довше, однак стать і місце проживання досі суттєво впливають на тривалість життя в Польщі.
За даними Головного статистичного управління Польщі, міжнародні шлюби стають дедалі вагомішою складовою структури шлюбів, укладених у Польщі.
Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.