Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.

Такі дані наводить звіт Спілки польських підприємців, у якому проаналізували три сценарії можливого збройного конфлікту, повідомляє wnp.pl.

Російська агресія проти України та збереження напруженої ситуації в регіоні спонукають експертів аналізувати можливі наслідки потенційного збройного конфлікту для Польщі. Автори звіту «Економічні витрати війни для Польщі», підготовленого Спілкою польських підприємців, представили три сценарії та їхній потенційний вплив на економіку.

У звіті не прогнозують, що такий конфлікт обов’язково відбудеться, а лише показують можливі економічні наслідки різних варіантів ескалації ‒ від обмеженого ракетного удару до війни високої інтенсивності.

За оцінками авторів дослідження, у найм’якшому сценарії, який передбачає ракетний удар, валовий внутрішній продукт Польщі міг би скоротитися на 11,5 %. У разі регіонального вторгнення падіння ВВП оцінюється у 29,4 %, тоді як у випадку війни високої інтенсивності воно перевищило б 50 %.

Ще більшими є відмінності щодо інфляції. Згідно зі звітом, вона могла би сягнути відповідно 80 %, 160 % і 850 %. В останньому випадку автори дослідження говорять про гіперінфляцію.

Ile kosztowałaby Polskę wojna z Rosją? Trzy scenariuszehttps://t.co/d1id545aSb

— Fakty RMF FM (@RMF24pl) May 7, 2026

Експерти аналізують наслідки для інфраструктури та торгівлі. У сценарії обмеженого ракетного удару експорт міг би скоротитися на 16 %, а транспортні витрати зрости на 30 %. Удари по Нафтопорту та Гданському нафтопереробному заводу, згідно зі звітом, спричинили б перебої з імпортом нафти та дефіцит дизельного пального на рівні 20 %. Натомість знищення терміналу в Малашевичах могло б перервати сухопутний торговельний коридор із Китаєм.

Автори звіту зазначають, що регіональний наступ означав би необхідність надати допомогу навіть 2 млн людей, змушених залишити свої домівки. Вони звертають увагу на можливі проблеми прикордонних регіонів, зокрема Підляшшя, Вармії та Мазур, і на зростання вартості міжнародних перевезень.

Найбільш песимістичний сценарій передбачає повномасштабне вторгнення та стабілізацію лінії фронту по Віслі й Сяну. Згідно з розрахунками експертів, у смузі до 100 км від окупованих територій могло б бути знищено 80 % ключової інфраструктури, а на решті території країни рівень безробіття перевищив би 43 %.

У звіті порушують ще питання державних фінансів. На думку авторів, масова монетизація державного боргу могла би призвести до спонтанної єврозації або доларизації грошового обігу, подібно до того, як це відбувалося в окремих країнах колишньої Югославії в 1990-х рр.

У цьому контексті наведено думку головного економіста Національної господарської палати Пьотра Сорочинського, який звернув увагу, що в разі ослаблення злотого можуть зрости витрати на обслуговування боргу, залученого в євро.