Польща і світ
Москва: презентація книги «Меморіалу» про репресованих поляків Кубані

Презентація книги, присвяченої полякам Краснодарського краю, що на півдні Росії,  котрі в 1937–1938 рр. стали жертвами так званої польської операції НКВС, відбулася в понеділок у офісі товариства «Меморіал» у Москві.

«Польська операція була не єдиною, але, мабуть, першою операцією такого масштабу», – сказав РАР посол Республіки Польща в Російській Федерації Влодзімеж Марціняк, який брав участь у презентації. Він нагадав, що ця операція у всьому СРСР потягнула за собою 111 тис. жертв – стільки арештованих засудили до розстрілу.

Про те, що польська операція, розпочата в серпні 1937 р., була першою проведеною в ті роки НКВС «національною» операцією, говорив також на зустрічі керівник «Меморіалу» Арсеній Рогінський. Як він вважає, ця акція була «досить важливим фрагментом великого терору» 1937–1938 рр. у СРСР.

Представлена в понеділок книжка стосується частини польської операції – подій у Краснодарському краї на півдні Росії. В цьому регіоні в 1937–1938 рр. арештували приблизно 2 тис. осіб, із яких близько 90 % засудили до розстрілу. Автори книги зібрали біографічні дані про частину репресованих, доповнивши їх знімками з домашніх архівів.

На обкладинці міститься архітектурний ескіз католицького костелу в Краснодарі. «Він був центром життя польської громади в цьому місті», – розповів на презентації один із авторів книги, Сергій Кропачов, керівник краснодарського відділення «Меморіалу». Костел закрили в 1937 р. Сьогодні перебудована будівля храму є житловим будинком.

Другий із авторів книги – Олександр Селицький, голова Польського національно-культурного центру «Єдність», осередку поляків у Краснодарі. «Ми теж давно планували зробити повний перепис поляків, репресованих під час польської операції НКВС», – сказав він. «Я завжди вважав це своїм обов’язком… Так сталося, що мій прадід помер у Ленінграді перед цією операцією, але його брата, Зигмунта Селицького, вбили під час цієї «польської акції» НКВС лише за те, що він мав польське ім’я та польське прізвище. Потім в сім’ї про це завжди пам’ятали», – пригадав автор книги. Але й додав, що в родині чоловікам потім давали такі імена, щоб «трохи приховати польські корені після тих страшних років великого терору».

Автори книги зібрали біографічні дані не лише поляків, репресованих на Кубані в рамках польської операції, але й тих, які стали жертвами репресій до й після неї. Том містить теж біографічні довідки про поляків, репресованих в операціях НКВС проти інших національних груп, а також біографічні довідки про людей різних національностей, яких НКВС визнало «польським шпигунами». Це були люди кільканадцяти національностей. Як розповів на презентації Сергій Кропачов, вибираючи, кого арештувати, НКВС керувалися польським звучанням прізвищ. Разом, як правило, арештовували і чоловіка, і дружину.

Як зауважив посол Марціняк, польська операція НКВС «практично призвела до знищення майже всієї польської громади в Радянському Союзі. Людей винищили, виселили; у багатьох місцях, де поляки, люди польського походження мешкали багаточисельно, фактично навіть слід після них був затертий».

«Ця робота важлива тому, що, по-перше, нагадує факти, а по-друге, повертає пам’ять цим людям», – підкреслив дипломат. Як він вважає, повернення цієї пам’яті може спричинити те, що «ми почнемо більше усвідомлювати, наскільки численною й важливою була польська громада в Росії, навіть ще після революції (1917 р.) ؘта після війни 1920 р., у перші роки існування Радянського Союзу».

Автор: Анна Врубель

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.