Польща
ІНП: «Створимо портал із таємними комуністичними документами»

У першій половині 2017 р. польський Інститут національної пам’яті (ІНП) на своєму сайті розмістить посилання на міжнародний портал, де знаходитимуться приховувані роками секретні документи про співпрацю СРСР зі службами безпеки країн колишнього комуністичного блоку.

У вівторок про ці документи розмовляли у Кракові представники Європейської мережі архівних інституцій, котрі займаються документами секретних служб.

«Оцифровані документи, які стосуються співпраці між службами безпеки, публікуватимуть на окремій Інтернет-сторінці ІНП. Це будуть документи, що стосуються різнопланових зустрічей між службовцями різних країн, обміну між ними досвідом, оперативними здобутками і т. д.», – розповів РАР заступник директора Бюро історичних досліджень ІНП, доктор Рафал Лескевич. Він додав, що посилання на портал (його назву ще не затверджено) ІНП розмістить на своєму сайті в першій половині 2017 р.

Директор ІНП Ярослав Шарек розповів, що ці документи покажуть, «як центр у Москві справно керував своїми підлеглими у країнах-сателітах». Портал «у новому світлі представить масштаби ще більшої залежності країн радянського блоку від Москви».

Під час зустрічі у Кракові представники Європейської мережі архівних інституцій, котрі займаються актами секретних служб, обмінювалися інформацією щодо цифрового спадку комуністичних служб безпеки.

«У країнах Центральної та Східної Європи намагалися використовувати інформаційні технології  з метою стеження за громадянами. Ця інформаційна спадщина донедавна була цілком незнаною, бази даних служб безпеки були взагалі недоступними», – говорить Лескевич.

Доктор пояснює, що в Польщі до минулого року в секретних сховищах зберігалися 655 магнітних стрічок, котрі містять операційні бази даних СБ та військових служб. ІНП доклав багато зусиль, щоб відтворити дані та перенести аналогові записи на цифрові носії.

«Майже половину цих стрічок вже вдалося прочитати та встановити операційні дані, котрі представляють зацікавленість СБ конкретними особами, подіями, фактами. Такі ж бази даних або їхні фрагменти стосуються інших країн Центральної та Східної Європи», – розповів Лескевич. «Сьогодні ми вперше про це говоримо, дискутуємо та показуємо можливості використання цих баз даних».

Директор ІНП підкреслив, що до 31 березня закінчиться перегляд актів, що знаходилися в так званому секретному фонді, котрий «фактично перестав існувати кілька місяців тому після новелізації закону про ІНП». «Найближчі місяці покажуть, що там ще є нового, що ще приховували від громадськості», – сказав Шарек.

Він звертає увагу на те, що лише в польських архівах зберігається приблизно 100 км документів. Порівняно зі своїми відповідниками в країнах Центральної та Східної Європи польський інститут на цей момент веде наймасштабнішу діяльність, спираючись на досвід німецького Інституту Гаука. Зустріч представників Європейської мережі архівних інституцій, котрі займаються секретними актами, триватиме до середи.

Європейська мережа архівних інституцій, котрі займаються секретними актами, заснована у грудні 2008 р. з ініціативи Федерального уповноваженого у справах матеріалів державної служби безпеки НДР, так званого Інституту Гаука. До складу Європейської мережі входять сім країн Центральної та Східної Європи: Польща, Болгарія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Румунія та Словаччина.

Початковою ідеєю створення спілки було спрощення процедур проведення досліджень та обміну документами, однак із часом співпраця набула набагато ширшого характеру. Діяльність мережі має на меті, передусім, підвищення рівня суспільної та громадянської свідомості щодо спадщини минулого. Суттєвий елемент цієї діяльності – освітня активність, скерована як до національної, так і до європейської громадськості. У 2016 р. у мережі головує польський ІНП.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.