Польща
Відкрили портал про ремісництво на Люблінщині

Віртуальна гра у будівництво будинку, шляхом підбору відповідних фахівців, відвідування віртуального будинку єврейського шевця, історії ремісників із Люблінщини – це елементи порталу, присвяченого ремеслу, який готує центр «Брама Гродзька – Театр НН».

Портал «Ремесло. Епос і відповідальність» – це спроба наблизити нетиповим способом, із використанням новітніх технологій, історії ремесла на Люблінщині в культурному контексті регіону. Як пояснює Пьотр Ласота з центр «Брама Гродзька – Театр НН», він повинен допомогти зцілити пам’ять про ремісників і ремесла, багато із яких зараз належать до професій, що зникають.

«Це наша соціальна відповідальність – «затримати» цих людей для наступних поколінь. Вже сьогодні небагато молодих осіб знають, що означають такі слова, як боднар, ситник, кушнір або чоботар», – сказав Ласота.

Інтерактивним елементом порталу буде програма із відтвореним у 3D-техніці домом єврейського шевця Файвла Шильда (якого називали Фавком) із Войславиць (Люблінське воєводство). Цей справжній будинок – нині в дуже поганому стані – це один із прикладів довоєнних дерев’яних будинків, характерних для містечок Люблінщини. Інтер’єр віртуального дому відтворили на підставі збережених предметів, наприклад меблів, фотографій, та спогадів жителів.

Використовуючи 3D-модель будинку Фавка, інтернет-користувачі зможуть пізнавати місцеву історію та традиційні ремесла. Долучена до нього комп’ютерна гра, в якій користувач зможе побудувати у віртуальному світі дерев’яний будинок шевця з Войславиць. Щоб це зробити, йому потрібно буде по черзі обирати відповідних ремісників різних професій, завдяки цьому гравець ознайомиться із їхньою роботою та інструментами, які вони використовували.

«Якщо ж вдасться побудувати цей будинок (за результати користувачі отримуватимуть відповідні бали), гра не закінчиться, тому що потрібно буде його облаштувати, тобто зробити меблі, піч, посуд. Задоволення від будівництва такого будинку та знайомства із професіями буде величезним. Ми хочемо, щоб люди вчилися, граючи», – відзначив Ласота.

На порталі представлено найважливіші для Люблінщини ремесла, зокрема ткацтво, гончарство, конвісарство, ковальство, плетіння та ситництво, найбільший польський осередок якого існував колись у Білгораї та околицях.

Розміщено також записи історій кількох десятків різних ремісників із Любліна та Люблінщини про те, для чого використовували та як робили різні предмети чи прилади, виробництвом яких сьогодні займаються машини. Вони представляють також інструменти, які вже вийшли із ужитку, наприклад серпи або дерев’яні плуги, що входили колись до базового інвентарю сільського господарства.

«Ми багато років намагаємося знаходити цих людей і зберігати їхні спогади. Деякі із них вже не живі. Останні представники деяких ремесл потрохи відходять, тому настільки важливо зберігати їхні спогади та розповіді про їхню роботу», – підкреслив Ласота.

На порталі представлено також фотографії різних ремісничих майстерень, архівні документи, мапу та індекси більше 2,5 тис. ремісничих майстерень, що існували в Любліні в міжвоєнне десятиліття, під час Другої світової війни та за комуністичної Польщі.

Окреме місце займають кілька десятків довоєнних світлин люблінського фотографа Стефана Келшні, що представляють вітрини тогочасних ремісничих майстерень у Любліні. Є також фото довоєнних ремісників і майстерень, обрані з колекції скляних негативів, віднайдені під час ремонту на піддашші однієї з кам’яниць у люблінському Старому місті.

Портал вже працює, але деякі програми ще доопрацьовують, і, як анонсує Ласота, портал будуть систематично доповнювати. «Ми надалі збираємо матеріали та шукаємо ремісників, чиї спогади та історії будемо записувати, фотографувати їхні робочі майстерні або інструменти», – додав він.

Проект «Ремесло. Епос і відповідальність» співфінансовано Музеєм історії Польщі в рамках проекту «Патріотизм майбутнього».

Центр «Брама Гродзька – Театр НН» – це місцева установа культури, що займається, зокрема документуванням і промоцією культурної та історичної спадщини Любліна й регіону.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.