Дату річниці вибуху Січневого повстання обрали підпільники з Чорткова для збройної акції проти радянського окупанта. Це був перший антирадянський збройний виступ поляків під час Другої світової війни.
Уже в жовтні 1939 р. чортків’яни пішли в підпілля і створили філію Національної партії. Серед засновників були Тадеуш Баньковський, Генрик Камінський, Гевеліуш Малявський і харцмайстер Юзеф Опацький. На неділю з 21 на 22 січня була запланована збройна акція – напад на ослаблений радянський гарнізон, адже велика частина солдатів відбула на фінський фронт. Планувалося відбити в’язнів, зайняти залізничний вокзал, а потім захопити поїзд і добратися ним через Заліщики до Румунії.
Підпільники зібралися в неділю з 21 на 22 січня близько 20 год. у домініканському костелі. Прийшли десь 200 осіб, яких поділили на 4 групи. Перша мала зайняти головні казарми, друга – нижні казарми та в’язницю, третя – місто, четверта – залізничну станцію. Близько 21:30 вісім осіб напали на шпиталь. Використовуючи ефект несподіванки, вони роззброїли варту й захопили будинок. Одночасно на казарми вдарила група з 40 осіб, якою керував Януш Ковальський, озброєною, щоправда, лише кількома одиницями короткоствольної зброї, ножами, шаблями і багнетами. Змовники розраховували здобути більшу кількість зброї та амуніції. Вони без жодного вистрілу захопили одну браму, однак сторожа на іншому вході відкрила вогонь і по тривозі піднялися солдати, що перебували в казармах. Поляки мусили розосередитися, зв’язок між ними був втрачений. На групу, яка мала зайняти пошту, несподівано вдарили совєти, і вона розбіглася, навіть не розпочавши бій. У свою чергу, відділ, яким командував Едвард Пражановський, який повинен був захопити залізничну станцію і приміщення НКВС, наткнувся на неочікувані перешкоди – до станції прийшов бронепотяг, повний солдатів Червоної Армії, що їхали на фронт. Тому прийняли рішення перервати дії.
Радянське командування швидко підняло по тривозі всі роздислоковані в місті сили. Разом із солдатами із бронепоїзда упродовж всієї ночі відбувалося прочісування міста, арешти усіх підозрілих, зокрема усіх хлопців польської національності віком до 25 років. Спочатку арештували 128 осіб, 91 з них визнали себе винними. До Чорткова приїхали службовці НКВС високого рангу – Іван Сєров і Всеволод Меркулов, про перебіг слідства вони щодня рапортували Берії та Сталіну. До 25 квітня 1940 р. арештували 540 підозрюваних в участі в польському підпіллі, переважно це були члени Союзу збройної боротьби. В’язнів по-нелюдськи катували. Щонайменше 21 із тих, хто пережив слідство, отримав смертний вирок. 55 осіб заслали в табори.
До 26 лютого в Музеї Армії Крайової у Кракові можна оглянути виставку «Повстанський зрив у Чорткові в 1940 р.» авторства Станіслава М. Янковського у співпраці з Інститутом національної пам’яті.
Джерело: niezalezna.pl
