Польща
Чортків 1940-го: дух січневої ночі

Дату річниці вибуху Січневого повстання обрали підпільники з Чорткова для збройної акції проти радянського окупанта. Це був перший антирадянський збройний виступ поляків під час Другої світової війни.

Уже в жовтні 1939 р. чортків’яни пішли в підпілля і створили філію Національної партії. Серед засновників були Тадеуш Баньковський, Генрик Камінський, Гевеліуш Малявський і харцмайстер Юзеф Опацький. На неділю з 21 на 22 січня була запланована збройна акція – напад на ослаблений радянський гарнізон, адже велика частина солдатів відбула на фінський фронт. Планувалося відбити в’язнів, зайняти залізничний вокзал, а потім захопити поїзд і добратися ним через Заліщики до Румунії.

Підпільники зібралися в неділю з 21 на 22 січня близько 20 год. у домініканському костелі. Прийшли десь 200 осіб, яких поділили на 4 групи. Перша мала зайняти головні казарми, друга – нижні казарми та в’язницю, третя – місто, четверта – залізничну станцію. Близько 21:30 вісім осіб напали на шпиталь. Використовуючи ефект несподіванки, вони роззброїли варту й захопили будинок. Одночасно на казарми вдарила група з 40 осіб, якою керував Януш Ковальський, озброєною, щоправда, лише кількома одиницями короткоствольної зброї, ножами, шаблями і багнетами. Змовники розраховували здобути більшу кількість зброї та амуніції. Вони без жодного вистрілу захопили одну браму, однак сторожа на іншому вході відкрила вогонь і по тривозі піднялися солдати, що перебували в казармах. Поляки мусили розосередитися, зв’язок між ними був втрачений. На групу, яка мала зайняти пошту, несподівано вдарили совєти, і вона розбіглася, навіть не розпочавши бій. У свою чергу, відділ, яким командував Едвард Пражановський, який повинен був захопити залізничну станцію і приміщення НКВС, наткнувся на неочікувані перешкоди – до станції прийшов бронепотяг, повний солдатів Червоної Армії, що їхали на фронт. Тому прийняли рішення перервати дії.

Радянське командування швидко підняло по тривозі всі роздислоковані в місті сили. Разом із солдатами із бронепоїзда упродовж всієї ночі відбувалося прочісування міста, арешти усіх підозрілих, зокрема усіх хлопців польської національності віком до 25 років. Спочатку арештували 128 осіб, 91 з них визнали себе винними. До Чорткова приїхали службовці НКВС високого рангу – Іван Сєров і Всеволод Меркулов, про перебіг слідства вони щодня рапортували Берії та Сталіну. До 25 квітня 1940 р. арештували 540 підозрюваних в участі в польському підпіллі, переважно це були члени Союзу збройної боротьби. В’язнів по-нелюдськи катували. Щонайменше 21 із тих, хто пережив слідство, отримав смертний вирок. 55 осіб заслали в табори.

До 26 лютого в Музеї Армії Крайової у Кракові можна оглянути виставку «Повстанський зрив у Чорткові в 1940 р.» авторства Станіслава М. Янковського у співпраці з Інститутом національної пам’яті.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
У 87-му річницю початку Другої світової війни президент Кароль Навроцький і прем’єр-міністр Дональд Туск взяли участь в заходах біля Пам’ятника захисникам узбережжя на Вестерплатте.
У Варшаві вшанували пам’ять понад 100 тис. поляків, убитих під час «польської операції» НКВС, яка розпочалася 11 серпня 1937 р.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Міністерство закордонних справ РП наголошує, що Польща ніколи не відмовлялася від своїх фінансових претензій до Росії.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
86 років тому на територію Польщі увійшли радянські війська. Польща, яка вже понад два тижні захищалася від агресії з боку Німеччини, отримала ще один важкий удар.
Не вщухає відлуння слів президента Кароля Навроцького, який під час відзначення 86-ї річниці початку Другої світової війни повторив вимогу репарацій від Німеччини.
Музей Другої світової війни підготував спеціальну програму заходів на 1 вересня, тобто до 86-ї річниці нападу Німеччини на Польщу.
Сьогодні, 4 серпня, на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.