Польща
У Варшаві пройшли пам’ятні заходи, присвячені 36-й річниці воєнного стану

На площі Трьох хрестів відбулися пам’ятні заходи, під час яких, зокрема, зачитали імена жертв воєнного стану.

«36 років тому, під час воєнного стану, поляки показали, що вони міцно пов’язані зі свободою і своїми правами, і що вони готові за них боротися», – заявив у річницю введення воєнного стану в Польщі глава партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський.

У середу, 13 грудня, на площі Трьох хрестів у Варшаві відбулися пам’ятні заходи, під час яких пролунав гімн Польщі, а також були зачитані імена жертв воєнного стану.

У своїй промові Ярослав Качинський зазначив, що комунізм у Польщі почався з окупації після 1945 р. За його словами, це була «м’якша» окупація, ніж фашистська, однак вона принесла багато жертв і жорстокості.

«Польща була змінена, зруйнована, подрібнена», – сказав глава керівної партії. Він зазначив, що в 1980 р. поляки сказали «ні» комунізму завдяки створенню «Солідарності» – за словами Качинського – одного з двох найбільших громадських рухів у світовій історії за свободу, рівність і справедливість.

Ярослав Качинський зазначив, що під час воєнного стану щодо «Солідарності» здійснювалися різні методи тиску. «Комуністична маска нарешті була остаточно зірвана, виявилося, що цю систему можна підтримувати тільки за допомогою танків на вулицях міста, вогнепальної зброї та натовпів поліцейських», – сказав він.

Після завершення пам’ятних заходів, присвячених 36-й річниці введення воєнного стану, прем’єр Матеуш Моравецький та голова «Права і справедливості» Ярослав Качинський поклали квіти до могил діячів опозиції періоду Польської Народної Республіки: Яцека Куроня, Збіґнєва Томашевського та полковника Ришарда Куклінського. Раніше очільник польського уряду та голова керівної партії спільно з делегацією уряду і партії поклав квіти на могилі благословенного священика Єжи Попелушка, капелана варшавської «Солідарності», якого вбили працівники Служби безпеки 19 жовтня 1984 р.

У річницю оголошення воєнного стану у вікні Президентського палацу, а також у вікнах багатьох польських домівок, урядів, шкіл та інших установ, увечері загорілися свічки свободи. Запалена свічка – це символ пам’яті про жертв того періоду. Раніше свічку свободи запалив також у вікні Канцелярії голови Ради міністрів прем’єр Матеуш Моравецький.

У ніч із 12 на 13 грудня 1981 р. комуністична влада ввела військовий стан у Польщі. Його мета полягала в ліквідації громадських протестів і припиненні демократичних процесів, початих у серпні 1980 р. Воєнний стан тривав до 22 липня 1983 р. Протягом цього періоду загинуло приблизно 100 осіб. Більше 10 тис. людей були інтерновані, дехто – більше, ніж один раз.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Пленерна виставка «Совєти в Польщі. Чи так виглядає визволення?» стала відповіддю на російську дезінформацію та маніпуляції історичними фактами.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.