Польща
Акція пам’яті жертв воєнного стану «Запали свічку свободи»

Інститут національної пам’яті Польщі закликає запалити у вікні свічку в пам’ять про жертв воєнного стану в Польщі.

«Запали свічку свободи», – під таким гаслом польський Інститут національної пам’яті проводить акцію пам’яті жертв до 36-ї річниці воєнного стану, введеного в Польщі 13 грудня 1981 р.

У рамках акції пропонується запалити свічку та поставити її у вікні. Такий жест солідарності здійснив Папа Римський Ян Павло II в 1981 р. У свою чергу, президент США Рональд Рейган нагадав про страждання поляків під гнітом комуністичного режиму у своєму зверненні до американців у 1981 р. «Нехай вогники мільйонів свічок в американських будинках покажуть, що вогонь свободи не можна загасити», – зазначив глава США.

Директор Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек сказав, що свічка, запалена в річницю введення воєнного стану, символізує солідарність із тими, кого в 1981 р. зачепили репресії.

«Ті, хто несе відповідальність за введення воєнного стану, досі не були покарані, вони не постали перед судом. Однак пам’ять – це певна форма історичної справедливості. Запалені у вікнах свічки – це символічна акція вшанування пам’яті всіх жертв воєнного стану. Це певне послання про те, що народ, який прагне свободи, не можна придушити силою», – наголосив Шарек.

Ярослав Шарек підкреслив, що в результаті репресій загинули 100 тисяч людей. Згідно з різними джерелами, від репресій постраждали від 5 до 10 тис. поляків. У військово-міліцейській операції брали участь 70 тис. солдатів, 30 тис. міліціонерів, 1750 танків і 1900 бронетранспортерів.

31 грудня 1982 р. дію воєнного стану було призупинено, а 22 липня 1983 р. повністю припинено, проте збереглася частина репресивного законодавства.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.