Польща і світ
«H&M» спалює одяг, який не розкупили під час акцій

Не на благодійність, не на продаж і навіть не на смітник. Одяг, не проданий мережею «H&M», спалюють. Це з'ясували данські журналісти. Питанням зацікавилася навіть шведська міністерка екології. Фірма намагається виправдатися.

Журналісти данського каналу «TV2» кілька тижнів тому показали матеріал, як вантажівки в’їжджають до сміттєспалювального заводу у шведському місті Вастерас. Виявилося, що вони везли 10 тонн одягу, який не продали місцеві магазини «H&M». Раніше туди нібито потрапили 19 тонн одягу, який, за словами виробників, був знищений або містив надто багато хімікатів.

Журналісти вважають, що на сміттєспалювальних заводах могли утилізувати 400 тонн одягу. Це дуже багато, але, для порівняння, у Нью-Йорку щороку викидають 200 тис. тонн ношеного одягу.

Матеріал викликав так багато обговорень, що питання прокоментувала навіть шведська міністерка навколишнього середовища Кароліна Ског. «Перше, що мене шокує, це те, чому в цих виробах так багато хімікатів, що їх не можна продати? Це, на мою думку, ознака певної проблеми».

Спалювання – не найшкідливіший для середовища вид утилізації, однак експерти підрахували баланс витрат. Експертка програми «Euronews» підрахувала, що на одну пару джинсів потрібно 3652 л води та 3 кг хімікатів. Чи варто в такому разі спалювати речі, які вимагають таких ресурсів?

Польський «LPP» кращий за «H&M»?

Тим паче, що існують й інші способи позбутися непроданого одягу. Його можна перепродати або передати соціальним службам. Навіть у Швеції, яка не належить до бідних країн, відчутна проблема безхатьків. У Мальмо, до прикладу, без даху над головою лишаються 34 тис. осіб.

Іншу ідею має власник марок «Reserved», «House», «Mohito», «Cropp» та «Sinsay», концерн «LPP», який минулого року продав одяг на 120 млн злотих міжнародному посереднику. Він продає одяг там, де «LPP» не має представників. Звичайно, польському концерну простіше, адже продукцією «H&M» перенасичені ринки всього світу, через що важко знайти вільний ринок збуту.

Одяг «H&M» як вугілля в теплоелектростанціях

Є інша сторона проблеми. Кілька днів тому у відповідь на матеріал данського телебачення на сайті «H&M» з’явилася офіційна заява, у якій виробник пояснює, що не спалює одягу, придатного для носіння. Іншого погляду дотримуються журналісти, що перевірили стан одягу в контейнерах.

У надісланому до редакції «Newsweek» коментарі Магдалена Домацюк із відділення комунікації «H&M» пише: «Спалювання – це останній варіант, що допускається виключно за особливих обставин, коли повторне використання або переробка неможливі, тобто коли наші продукти забруднені пліснявою або не відповідають нашим суворим хімічним обмеженням. Немає причин, щоби ми нищили іншу продукцію». «H&M» підкреслює, що описане в статтях спалювання одягу не потрібно пов’язувати із програмою повторної переробки, у рамках якої мережа збирає одяг і текстиль.

До дискусії долучилися закордонні ЗМІ. Агентство «Bloomberg», портал Independent.com описали прецедент спалювання сміття, надавши йому позитивне значення. Як кажуть журналісти, воно має на меті заміну спалювання копалин. Невикористаний одяг може бути одним із замінників невідновлюваної сировини. «Для нас це просто паливний матеріал», – пояснив Єнс Нерен, керівник енергетичної установки «Malarenergi AB», де спалюється одяг.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
У Польщі стартував масштабний інноваційний проєкт у сфері транспорту ‒ розробка першого пасажирського потяга з гібридною системою живлення.