Більше тисячі ферм у Польщі розводять, а потім убивають майже 10 млн тварин на рік. Тепер «смерть» чекає на самі ферми. Так вирішив Ярослав Качинський.
Власників польських ферм норок, лис і шиншил охопив страх. Під час розмови з активістами фонду, що бореться за права тварин, «Viva» Ярослав Качинський, глава партії «Право і справедливість», підтримав ідею заборони розведення хутрових звірів, яку просувають активісти. По-перше, ці ферми не завжди дотримуються європейських стандартів. По-друге, вони отруюють життя сусідам. По-третє, розведення, вбивство та обдирання шкірок тварин викликає серйозні моральні сумніви в партійного лідера.
«Заборона розведення – це, у першу чергу, питання серця та милосердя. Це щось, притаманне усім порядним людям», – сказав Качинський перед камерою фонду «Viva».
Поза ефіром Качинський був ще відвертішим. «Він багато разів підкреслював, що питання захисту тварин йому близькі, був дуже щирий», – розповіла Мартина Козловска із фонду «Viva».
Те «щось», що має в собі Качинський, мають також 70 % поляків. Саме така кількість поляків підтримує ліквідацію ферм хутрових звірів. Але досі жоден уряд не відважився використати цей потенціал.
«Я не бажаю такого навіть найбільшому ворогу», – каже 70-річний фермер Маріан Ковалік із села Кшченцін, що біля Шидловця, та стискає великі, як буханці хліба, кулаки. Цей любитель коней після виходу на пенсію планував зайнятися агротуризмом та возити туристів бричкою. Так би й зробив, якби кілька років тому не підписав місцевому підприємцеві дозволу побудувати ферму норок за кількадесят метрів від своєї ділянки. «Я ще не знав, чим це пахне», – сказав Ковалік.
Можна махнути рукою на сусідські війни із інвестором Н., на боротьбу за доїзд до розташованої за фермою ділянки Коваліка. Можна забути й погрози з боку підприємця, за які той відповів у суді. «Найгірше – це сморід», – підкреслює фермер.
Зрозуміло, що в селі від запахів природи не втечеш. У скромних господарствах Кшченціна майже в кожного є курник, стодола або мала стайня. Але запах із розташованих на окраїнах села двох ферм для норок – це занадто навіть для досвідчених рільників. «Улітку навіть у найбільшу спеку ми спимо із зачиненими вікнами. Родина не поспішає приїжджати, бо діти, що не звикли до запаху, слабнуть і блюють», – поділився Маріан Ковалік.
Схожі проблеми – в багатьох мешканців околиці. Регіон Шидловця – це справжня хутрова долина. Як підраховує Павел Равіцкі, активіст із товариства «ЕкоШидловець», яке воює із фермами, у радіусі кільканадцяти кілометрів можна нарахувати сім великих ферм. Стільки ж – у процесі планування. Це власність малих і дещо більших місцевих підприємців, таких, як Н., сусід Коваліка, який у Кшченціні має два об’єкти і готується до будівництва третього – поблизу нових приватних будиночків. «Люди, яким така інвестиція знищить життя, зокрема через жахливе зменшення вартості нерухомості, об’єдналися та змогли зупинити будівництво», – відзначає Равіцкі.
Джерело: Newsweek
