Польща та Україна
Список осіб, яким заборонено в’їзд до Польщі. Київ та Варшава працюють над його скороченням

На зустрічі Консультаційного комітету президентів Польщі та України було домовлено, що обидві країни вживатимуть заходів, що матимуть на меті скорочення списку українців, яким заборонено в’їзд до Польщі. Про це у неділю, 19 листопада, заявив віце-голова адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.

«Ми домовилися, що разом працюватимемо над оптимізацією цього списку. Йдеться про важливе обмеження, адже ми вважаємо, що у зв’язку із цим не повинні страждати, наприклад, історики чи представники громадянського суспільства», – сказав Єлісєєв у ефірі ICTV про зустріч комітету, що відбулася у п’ятницю.

Єліісєєв дав зрозуміти, що українська сторона знає прізвища осіб, яким заборонено в’їжджати до Польщі. «Там є не тільки радикали, але й історики, державні чиновники, громадські діячі», – сказав він.

У суботу Польщі не впустила на свою територію секретаря Державної міжвідомчої комісії України з питань увічнення пам’яті Святослава Шеремета. Чиновник дізнався про річну заборону в’їзду до Польщі та інших держав шенгенської зони вже на кордоні.

Після цієї події МЗС у Києві викликало посла Польщі в Україні Яна Пєкла. Після зустрічі віін заявив, що погодження Консультаційного комітету президентів Польщі та України щодо пошуків та ексгумацій на території України лишаються дійсними. «Під час розмови було встановлено, що Польща та Україна повинні продовжувати вести розмови щодо ексгумацій та вшанування історичних подій», – сказав дипломат.

Інформацію про заборону в’їзду Шереметі підтвердив директор прес-центру МЗС Польщі артур Ломпарт. Речниця Бещадського відділу Прикордонної служби майор Ельжбєта Пікор сказала PAP, що той не виконав умов в’їзду до Польщі. «Його дані були у базі осіб, небажаних на території нашої країни, тому його не впустили», – додала вона.

Директор прес-центру МЗС пояснив, що рішення про заборону в’їзду до Польщі для секретаря української  міжвідомчої комісії з питань увічнення пам’яті – це результати квітневої заборони Українським інститутом національної пам’яті у Києві пошуків та ексгумації останків польських жертв війн та конфліктів на території України. «Пропагування злочинних ідеологій, у тому числі нацизму, у Польщі заборонене», – сказав Ломпарт.

Глава МЗС Вітольд Ващиковський нещодавно сказав, що польська політика щодо України у питаннях історичної правди буде змінена. Він заявив, що Польща застосує «процедури, які не допустять осіб, що мають крайню антипольську позицію, до в’їзду до Польщі». Міністр додав, що наслідки відчують також особи, які на адміністративному рівні не допускають до продовження ексгумацій (йдеться про пошукові роботи ІНП) і відновлення польських місць пам’яті, але не хотів назвати прізвища.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.