Польща та Україна
Польська партія вимагає карати за ідеологію ОУН-УПА в Польщі

Фракція PSL внесла до Сейму законопроект про заборону пропагування ідеології ОУН-УПА в Польщі.

Опозиційна Польська селянська партія (Polskie Stronnictwo Ludowe, PSL) хоче встановити 11 липня Днем пам’яті про поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на Східних кресах Другої Речі Посполитої. На думку представників цієї партії, державне свято поліпшить польсько-українські відносини, бо, як стверджують у PSL, «без правди примирення неможливе». Польські депутати хочуть також ввести кримінальну відповідальність на терені Польщі за пропаганду ідеології ОУН-УПА.

У вівторок, 3 жовтня, Польська селянська партія внесла до Сейму законопроект із цього питання. В обґрунтуванні депутати зазначили, що головною метою цього документу є «постійне увіковічення пам’яті про мученицьку смерть понад ста тисяч поляків, в основному жителів сіл, котрі загинули від рук націоналістів з ОУН, УПА та інших українських націоналістичних формувань, що діяли на терені Східних Кресів Другої Речі Посполитої у 1939–1956 рр.»

«Це був геноцид з особливою жорстокістю. Способи завдавання страждань шокують, а точна кількість жертв вчиненого тоді геноциду невідома. Багато людей не дочекалися гідного поховання та увіковічення. Серед вбитих, окрім поляків, були також представники інших національних меншин, а також українці, котрі стали на бік жертв», – написали представники PSL.

Під час прес-конференції у Сеймі голова PSL Владислав Косіняк-Камиш нагадав, що торік Сейм прийняв резолюцію, якою увіковічив жертв Волинської трагедії та встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, який вчинили українські націоналісти щодо громадян Другої Речі Посполитої. Однак, за словами Косіняка-Камиша, у такій ситуації потрібен закон, тому що це «акт вищого статусу». «Закон є більш постійним актом і дає більші можливості, на відміну від будь-якої резолюції», – вважає він.

Він додав, що PSL таким чином йде назустріч очікуванням кресових кіл, бо саме вони, як сказав голова Польської селянської партії, закликали прийняти подібний закон. Косіняк-Камищ підкреслив, що такий документ є «дуже важливим», адже він сприятиме «поширенню поінформованості польського суспільства про історичну правду».

«Продовжуємо боротьбу за історичну правду, жодним чином не йдеться про роздратовування польсько-українських настроїв», – додав голова PSL.

На погляд PSL, державне увіковічення жертв Волинського злочину «позитивно» вплине на поліпшення польсько-українських відносин. «Без правди поєднання та прощення неможливе», – написали в обґрунтуванні до проекту польські парламентарі.

Законопроект PSL, як поінформував Косіняк-Камиш, передбачає також внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії переслідування злочинів проти польського народу. Партія запропонувала додати до переліку злочинів, вчинених проти осіб польської національності та громадян Польщі іншої національності у період від 8 листопада 1917 р. до 31 липня 1990 р., злочини, вчинені українськими націоналістами.

Голова Польської селянської партії також додав, що його партія хоче заборонити пропагування будь-якої ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА на терені Польщі. Члени PSL пропонують карати за подібні випадки штрафами, обмеженням волі або позбавленням волі до 2 років. Депутати також пропонують внести зміни до Кримінального кодексу, де серед тоталітарної символіки, за поширення, вироблення та володіння якою передбачене покарання, має бути символіка ОУН-УПА.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

 

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
У колишньому селі Острівки на Волині під час пошукових робіт натрапили на залишки фундаменту школи, біля якої, за свідченнями очевидців, повинна розташовуватися братська могила поляків, убитих у 1943 р. загонами ОУН-УПА.
Учора, під час першого дня пошукових робіт в Острівках і Волі-Островецькій, експерти Інституту національної пам’яті Польщі виявили нове поховання жертв подій 1943 р.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш та президент Холма Якуб Банашек підписали лист про наміри щодо створення Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.
Щоб виконати формальні процедури, польська сторона подасть клопотання про ексгумацію окремих останків і подальші пошуки братської могили.