Польща
Експерт: «Щоб ідентифікувати старі знімки, варто володіти знаннями з топографії, історії мистецтва і автомобільної промисловості»

«Це детективна робота; дуже корисними є знання з топографії, містобудування, історії мистецтва, архітектури, іноді й автомобілебудування», − ділиться з PAP тонкощами процесу  ідентифікації старих фотографій Кароліна Пухала-Роєк з фундації «Археологія фотографії».

До фундації «Археологія фотографії» потрапляють знімки без опису, іноді важко сказати, де і коли вони були зроблені, або хто на них зображений. В такому випадку роль спеціалістів полягає в описі зображення на основі іншої наявної інформації.

«Це, дійсно, детективна робота», − говорить директор організації. «Як правило, з одним архівом працює одна людина. Вона більш-менш знає, у який період зроблено знімок, у якому місці. Він знає біографію автора, так що може припустити, де він міг бувати, а де ні..», − пояснює. Таким чином фахівець може визначити, що в архіві фотографа з’являється фото, виконане кимось іншим. «Якщо в архіві автора зустрічається фото, зроблене в Індії, а, як відомо, він там ніколи не був, відразу повинна загорітися червона лампочка», − говорить Кароліна Пухала-Роєк.

Експерт пояснює, що під час опрацювання фондів слід дотримуватися певної схеми − архів потрібно розглядати як єдине ціле, кожна його частина має важливе значення. «Особливо негативи, упаковки, де є якісь нотатки фотографа, а також робочі матеріали, як-то фотодруки, серії негативів, які фотографи часто викидають», − перераховує вона. Все це може бути використане для отримання найбільш точної ​​інформації про історію зображень.

Ідентифікація зображень вимагає ерудиції. Тут корисними будуть знання з топографії, містобудування, історії мистецтва, архітектури, іноді й автомобілебудування. «Потрібно знати, коли з’явилася модель автомобіля, який є на зображеннях. Це особливо допомагає датувати  знімки з 20-х, 30-х років, коли автомобілів було не так вже й багато», – пояснює Кароліна Пухала-Роєк.

Директор фундації «Археологія фотографії» зазначає, що кількість деталей, які можуть допомогти в описі фотографії, є колосальною. Під час розпізнання матеріалу спеціалісти часто спираються на так звану «колективну мудрість».  «Неймовірні люди, які часто шукають відповіді на різних інтернет-форумах або у соціальних мережах, можуть навіть ідентифікувати фото Варшави по якійсь балюстраді».

Фундація «Археологія фотографії» була створена в серпні 2008 року, як говорять її учасники, «у відповідь на реальну потребу збереження та ідентифікації робіт з архівів провідних польських фотографів».

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.