Велике скупчення невідомих до цього часу городищ відкрила експедиція археологів у межиріччі річок Бєбж і Супрасль у Підляському воєводстві. Науковці нарахували разом кільканадцять невідомих конструкцій, споруджених, найімовірніше, в ранньому середньовіччі.
«Масштаб відкриттів безпрецедентний для земель Північно-Східної Польщі. Ми вражені результатами нашого дослідження», – сказав агентству «PAP» Цезари Собчак із Державного археологічного музею у Варшаві, керівник проекту, в рамках якого були зроблені знахідки.
Здивування археологів було викликане ще й тим, що межиріччя річок Бєбж і Супрасль вже раніше досліджували під час проведення акції «Археологічний знімок Польщі», яка полягала в пошуку розташованих на поверхні пам’яток і визначенні таким чином місць археологічних розкопок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПІД ЛОДЗЮ ВИЯВЛЕНО ОСТАНКИ ГІГАНТСЬКИХ РИБ
РЕШТКИ ВЕЛИЧЕЗНОГО КОСТЕЛУ В ЦЕНТРІ ПОЗНАНІ. «МАСШТАБИ ВІДКРИТТЯ ПЕРЕКРЕСЛЮЮТЬ УСЕ, ЩО МИ ЗНАЄМО»
ФЕРМЕР ЗАОРАВ СЕРЕДНЬОВІЧНІ РУЇНИ В ОПОЛЬСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ
БУДУЮЧИ ДОРОГУ, ВИЯВИЛИ ТРЬОХТИСЯЧОЛІТНІ ПОХОВАННЯ
Кілька нововідкритих городищ оточені двома або навіть трьома валами. Інші мають тільки одну лінію укріплень. Більшість із них маю форму кола. Відмінності у плані городищ могли бути викликані різними функціями, які вони виконували, або залежали від періоду, у який їх створили. Археологи припускають, що всі ці конструкції створені в період від ХІ до ХІІІ ст.
Цього разу археологам у відкритті допомогли сучасні технології. Вони використали авіаційне лазерне сканування, яке дає можливість досліджувати форми рельєфу навіть тоді, коли вони вкриті лісами чи луками. Декілька останніх років археологи в Польщі успішно використовують цю технологію для пошуку невідомих місць, пов’язаних із діяльністю людей у давнину. Найчастіше знаходять кургани, вали, городища.
«До цього часу ми знайшли в цьому районі 10 городищ, яким близько тисячі років. Заледве упродовж кількох днів у результаті аналізу лазерних зображень на екрані комп’ютера нам вдалося локалізувати кілька місць, які можуть бути потенційними городищами», – розповідає Собчак.
Не виключено, що в найближчому майбутньому відкриють чергові ранньосередньовічні укріплення, адже лазерним скануванням не була охоплена вся територія, яка цікавить науковців. Восени дослідники вирушать у експедицію, щоби перевірити свої дотеперішні відкриття та висновки. Отримані результати долучать до каталогу городищ, який створює Державний археологічний музей у Варшаві.
Північна частина Підляшшя, на якій зараз знаходиться Книшинська Пуща, залишається для археологів дуже загадковою територією, якщо йдеться про раннє середньовіччя. Ці землі опустіли, скоріше за все, у XIII–XIV ст. під час численних воєн між хрестоносцями, Польщею, Руссю і Литвою. «Для нас загадка, хто збудував і жив у нововідкритих городищах, адже це територія польсько-русько-ятвязького пограниччя. Довго вважали, що вона не була так густо заселена», – додав дослідник.
На північ від городищ розташована Ятвягія (Дайнова) – так науковці називають найдалі висунуті на схід території ранньосередньовічних прусських племен. Їхні землі частково знаходилися в межах сучасної Польщі, зокрема на Сувальщині та в околицях Августова. З інших сторін Північне Підляшшя оточували слов’янські землі. «Нам здається, що нововідкриті городища в ІХ–ХІ ст. могли належати до якогось відгалуження варягів, тобто східних вікінгів. Ким були пізніші (ХІІ–ХІІІ ст.) жителі межиріччя Бєбжи і Супраслі, ми не знаємо», – пояснює Собчак.
Варшавські археологи зробили відкриття в рамках досліджень, які проводилися під час проекту, профінансованого завдяки дотації міністра культури і національної спадщини (програма «Охорона археологічних пам’яток) та бюджету Мазовецького воєводства.
Джерело: wprost.pl
