Польські послідовники ісламу, найбільші осередки яких розташовані в Підляському воєводстві, вчора розпочали 1448 рік за місячним календарем, який мусульманська спільнота використовує для визначення дат релігійних урочистостей.

Заснований на фазах Місяця календар бере свій початок від дати втечі Мухаммеда (також відомої як переселення або еміграція, арабською ‒ хіджра) з Мекки до Медини. Це сталося у 622 році за григоріанським календарем.

Рік за місячним календарем коротший за традиційний. Він має 354 дні, тому головні ісламські свята (найважливіші з них ‒ свято жертвопринесення Курбан-Байрам і свято завершення посту Рамадан-Байрам) постійно зміщуються відносно загальноприйнятого календаря. 33 місячні роки відповідають 32 сонячним, тобто традиційним.

Polscy muzułmanie rozpoczęli 1448 rok według kalendarza księżycowegohttps://t.co/360VzteyZC pic.twitter.com/Zn9pWjjPns

— Dzieje.pl (@dziejepl) June 16, 2026

Серед польських мусульман немає звичаю пишно святкувати завершення місячного року, як це відбувається під час традиційного Нового року. У перший день нового року в деяких мечетях і молитовних будинках відправляють мусульманські молитви.

Найстарішою та найважливішою організацією польських послідовників ісламу є Мусульманський релігійний союз у Республіці Польща. Він об’єднує, зокрема, польських татар, предки яких понад 600 років тому оселилися на землях колишньої Речі Посполитої.

У зв’язку з новим, 1448-й, роком хіджри муфтій Томаш Міськевич звернувся до вірян із традиційним привітанням, нагадавши про історичну подію, яка стала початком відліку часу за місячним роком.

«Новий мусульманський рік означає не лише період радості, але й час роздумів над тим, що минуло, і над тим, що на нас чекає», ‒ написав муфтій, побажавши всім усіляких гараздів, сил і наполегливості в досягненні поставлених цілей.

Він звернув увагу на діяльність Мусульманського релігійного союзу протягом минулого мусульманського року задля підтримки релігійної та етнічної ідентичності польських татар, а також на співпрацю з владою у сфері популяризації культури і традицій.

Серед важливих подій він назвав відновлення діяльності мусульманської релігійної громади у Варшаві – найстарішої такої спільноти Мусульманського релігійного союзу. Він нагадав про 90-річний ювілей закону про відносини держави з цією релігійною організацією. Також вдалося розпочати процес подання заявки на внесення мечетей і мізарів (цвинтарів) у Бохоніках і Крушинянах до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.