Відновлення пошуково-ексгумаційних робіт стало одним із ключових чинників, які дозволили повернутися до регулярного діалогу істориків Польщі та України.

Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар, анонсуючи Польсько-український історичний конгрес у Баранові-Сандомирському.

Із 6 до 8 травня в Баранові-Сандомирському на Підкарпатті відбудеться Польсько-український історичний конгрес. Він об’єднає близько 100 дослідників з Польщі та України, які обговорюватимуть складні аспекти спільної історії та її інтерпретації.

Захід, який вважають одним із найбільших на сьогодні форумів істориків обох країн, організовують Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті. У конференції візьмуть участь представники державної влади, парламенту та дипломатичного корпусу. Зустріч відбудеться в замково-палацовому комплексі – колишній резиденції роду Лещинських.

Як підкреслюють організатори, метою конгресу є створення простору для фахового діалогу, заснованого на історичних джерелах, ґрунтовних дослідженнях і аргументах. Заплановано дев’ять тематичних сесій, під час яких учасники дискутуватимуть, зокрема, про історіографічну термінологію, відносини в різні історичні епохи та сучасну колективну пам’ять.

W dniach 6-8 maja w Baranowie Sandomierskim na Podkarpaciu odbędzie się Polsko-Ukraiński Kongres Historyczny, który zgromadzi około 100 badaczy z #Polska i #Ukraina, by wspólnie dyskutować o trudnych aspektach wspólnej historii.https://t.co/Z2S4JjEJZP pic.twitter.com/2ztpxvf7Yw

— Dzieje.pl (@dziejepl) May 4, 2026

Як зазначають представники української сторони, відновлення історичного діалогу стало можливим, зокрема, завдяки розблокуванню пошуково-ексгумаційних робіт.

«Значною мірою відновленню співпраці істориків сприяло поновлення пошуково-ексгумаційних робіт, які Україна призупинила у 2017 р. у відповідь на руйнування українських місць пам’яті в Польщі», ‒ сказав посол України в Польщі Василь Боднар.

За його словами, після запровадження заборони протягом багатьох років бракувало інституційної комунікації між істориками на державному рівні, а контакти мали переважно приватний та інституційний характер.

«Ситуація змінилася після створення міжнародної робочої групи: спочатку домовленості досягли міністри закордонних справ, згодом долучилися міністри культури, історики та представники громадянського суспільства», ‒ зазначив дипломат.

Він нагадав, що в листопаді 2024 р. Україна офіційно погодилася на проведення Польщею ексгумацій жертв Волинської трагедії. Відновлення робіт активізувало інші питання, пов’язані з історичною пам’яттю та діалогом, що, як підкреслив посол, потребувало часу, оскільки історія залишається однією з найбільш чутливих сфер двосторонніх відносин.