Світ
Президент Чехії: «Окупація частини України Росією є прийнятною ціною за її виживання»

В інтерв’ю BBC президент Чехії Петр Павел висловив думку, що тимчасова російська окупація частини України може виявитися необхідною ціною за виживання української держави.

Його слова, які водночас підкреслюють відсутність будь-якого юридичного визнання цих територій як російських, викликали жваву міжнародну дискусію та критичні реакції в Києві.

Петр Павел аргументував, що швидке звільнення всіх окупованих земель означало би величезні людські втрати. Тому, на його думку, акцент варто зробити на санкціях і економічному тиску Заходу на Москву. 

Чеський президент заявив, що Україна «сьогодні не здатна в короткий термін відбити захоплені території без значних жертв» і чинити тиск на Київ у цьому напрямку було би «несправедливо». Він додав: якщо ціною відновлення суверенітету України є тимчасова окупація, «то цю ціну доведеться заплатити», при цьому не висловлюючи згоди на будь-яке формальне визнання російської юрисдикції над цими територіями. 

Петр Павел уже кілька місяців повторює, що війну неможливо виграти виключно на полі бою. На теперішньому етапі лінія фронту стабілізувалася, і будь-яка спроба великого наступу була б пов’язана з колосальними втратами, особливо з українського боку. Подібні оцінки з’являлися ще в липні, коли чеський лідер говорив про відсутність шансів на швидке повернення всіх територій.

Міністерство закордонних справ України нагадало, що територіальна цілісність країни не обговорюється й повне виведення російських військ є умовою тривалого миру. Президент Володимир Зеленський, виступаючи в Празі в травні, закликав союзників посилити тиск, підкреслюючи, що короткострокові перемир’я не замінять реальної деескалації. 

На думку Петра Павела, Захід має зосередити зусилля на санкціях, які б’ють по російській економіці, які, на його думку, Москва в довгостроковій перспективі «не витримає». Цей спосіб мислення вписується в ширшу дискусію в НАТО, де чеський президент ще рік тому вказував, що час працює проти обох сторін, але особливо проти Росії, яка вичерпує свої ресурси.

Чеська громадська думка від початку вторгнення була однією з найбільш проукраїнських у Європі, а уряд у Празі організував масштабну акцію закупівлі боєприпасів для Києва. Висловлювання Петра Павела, колишнього генерала НАТО, хоча й здивувало частину експертів, вписується в напрям стратегічного реалізму, де безпека і демографія України ставляться вище за негайне відновлення кордонів. 

Запропонована згода на замороження фронту, на думку багатьох українських і західних експертів, загрожує закріпленням російської домінації над Донбасом та Кримом і може повторити схему довготривалих конфліктів низької інтенсивності. Натомість прихильники позиції Петра Павела вбачають у ній прагматичний спосіб збереження державності України при одночасному збереженні довгострокового санкційного тиску на Кремль. 

Слова президента Чехії відкривають новий розділ у дискусії про реальні цілі війни та про те, як Захід визначає перемогу України. Хоч Прага залишається ключовим партнером Києва в сфері військової допомоги, Петр Павел сигналізує про необхідність балансу між військовими витратами та стратегічним виживанням України. Натомість Київ не має наміру відмовлятися від повернення всіх територій, розглядаючи заяви про «прийнятну окупацію» як такі, що загрожують принципам міжнародного права.

джерело:
Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Падіння ВВП більш ніж на 50 %, гіперінфляція та руйнування ключової інфраструктури – такими можуть бути наслідки для польської економіки в разі війни з Росією.